СОПЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

со́плі

псл. soplь «сопля», пов’язане з *sopti (sopěti) «сопіти, дихати з шумом, видихати»;
зіставляється з дісл. safi «сік дерева», снн. sabben «бризкати слиною», sabbelen «бруднити», ав. vī-šāpa «який має отруйні соки»;
р. сопля́, бр. со́плі, др. сопль, п. sopel «бурулька», ч. [sopel] «сопля», слц. sopel’, болг. сопо́л (мн. сопо́ли), схв. са̏пољ (са̏полина), с.-цсл. сопль «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сомля́х
со́мпель «льодяна бурулька»
со́мпіль
со́мплавий
со́мпля
сомпля́к
со́піль «сопля; льодяна бурулька»
со́плавий «сопливий»
сопли́вий
соплі́й
соплю́х «сопляк»
со́пля
сопля́к
соплякува́тий «тс.»
сумпля́к
супе́ль «сопля; бурулька»
цимпель «тс.»
цо́мпель
цомпля́х
цу́мпель
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vī-šāpa «який має отруйні соки» авестійська
со́плі білоруська
сопо́л (мн. сопо́ли) болгарська
safi «сік дерева» давньоісландська
сопль давньоруська
sopel «бурулька» польська
soplь «сопля» праслов’янська
сопля́ російська
сопль «тс.» сербо-церковнослов’янська
пољ (са̏полина) сербохорватська
sabben «бризкати слиною» середньонижньонімецька
sopel' словацька
sopel «сопля» чеська
*sopti «сопіти, дихати з шумом, видихати» (sopěti) ?
sabbelen «бруднити» ?

сопі́лка

псл. sopělь (sopělъka) «сопілка», похідне від sopěti «сопіти, з шумом дихати; дути в трубку»;
р. сопе́ль «сопілка», бр. [сапе́лка, сапёлка], р.-цсл. сопѣль, болг. [со́пелка] «тс.», схв. са̏пиле «дерев’яний духовий інструмент»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сопі́вка
сопілка́р
сопілчи́на
сопі́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сапе́лка білоруська
со́пелка «тс.» болгарська
sopělь «сопілка» (sopělъka) праслов’янська
сопе́ль «сопілка» російська
сопѣль русько-церковнослов’янська
пиле «дерев’яний духовий інструмент» сербохорватська
сапёлка українська
sopěti «сопіти, з шумом дихати; дути в трубку» ?

сопляк «рястка поникла, Ornithogalum nutans L.» (бот.)

похідне утворення від со́плі;
назва зумовлена, очевидно, тим, що сік цієї рослини нагадує яєчний білок;
пор. [слизняк] «рястка зонтична, O. umbellatum L.» Mak, слц. [vtáči bielok] «рястка поникла» (букв. «пташиний білок»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vtáči bielok «рястка поникла» (букв. «пташиний білок») словацька
со́плі ?
слизняк «рястка зонтична, O. umbellatum L.» ?
Mak ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України