СОПЛИВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
со́плі
псл. soplь «сопля», пов’язане з *sopti (sopěti) «сопіти, дихати з шумом, видихати»;
зіставляється з дісл. safi «сік дерева», снн. sabben «бризкати слиною», sabbelen «бруднити», ав. vī-šāpa «який має отруйні соки»;
р. сопля́, бр. со́плі, др. сопль, п. sopel «бурулька», ч. [sopel] «сопля», слц. sopel’, болг. сопо́л (мн. сопо́ли), схв. са̏пољ (са̏полина), с.-цсл. сопль «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сомля́х
со́мпель
«льодяна бурулька»
со́мпіль
со́мплавий
со́мпля
сомпля́к
со́піль
«сопля; льодяна бурулька»
со́плавий
«сопливий»
сопли́вий
соплі́й
соплю́х
«сопляк»
со́пля
сопля́к
соплякува́тий
«тс.»
сумпля́к
супе́ль
«сопля; бурулька»
цимпель
«тс.»
цо́мпель
цомпля́х
цу́мпель
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vī-šāpa «який має отруйні соки» | авестійська |
со́плі | білоруська |
сопо́л (мн. сопо́ли) | болгарська |
safi «сік дерева» | давньоісландська |
сопль | давньоруська |
sopel «бурулька» | польська |
soplь «сопля» | праслов’янська |
сопля́ | російська |
сопль «тс.» | сербо-церковнослов’янська |
пољ (са̏полина) | сербохорватська |
sabben «бризкати слиною» | середньонижньонімецька |
sopel' | словацька |
sopel «сопля» | чеська |
*sopti «сопіти, дихати з шумом, видихати» (sopěti) | ? |
sabbelen «бруднити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України