СОПЛАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
со́плі
псл. soplь «сопля», пов’язане з *sopti (sopěti) «сопіти, дихати з шумом, видихати»;
зіставляється з дісл. safi «сік дерева», снн. sabben «бризкати слиною», sabbelen «бруднити», ав. vī-šāpa «який має отруйні соки»;
р. сопля́, бр. со́плі, др. сопль, п. sopel «бурулька», ч. [sopel] «сопля», слц. sopel’, болг. сопо́л (мн. сопо́ли), схв. са̏пољ (са̏полина), с.-цсл. сопль «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сомля́х
со́мпель
«льодяна бурулька»
со́мпіль
со́мплавий
со́мпля
сомпля́к
со́піль
«сопля; льодяна бурулька»
со́плавий
«сопливий»
сопли́вий
соплі́й
соплю́х
«сопляк»
со́пля
сопля́к
соплякува́тий
«тс.»
сумпля́к
супе́ль
«сопля; бурулька»
цимпель
«тс.»
цо́мпель
цомпля́х
цу́мпель
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vī-šāpa «який має отруйні соки» | авестійська |
| со́плі | білоруська |
| сопо́л (мн. сопо́ли) | болгарська |
| safi «сік дерева» | давньоісландська |
| сопль | давньоруська |
| sopel «бурулька» | польська |
| soplь «сопля» | праслов’янська |
| сопля́ | російська |
| сопль «тс.» | сербо-церковнослов’янська |
| пољ (са̏полина) | сербохорватська |
| sabben «бризкати слиною» | середньонижньонімецька |
| sopel' | словацька |
| sopel «сопля» | чеська |
| *sopti «сопіти, дихати з шумом, видихати» (sopěti) | ? |
| sabbelen «бруднити» | ? |
сопі́ти
псл. soti (‹*sоpti), sopěti «сопіти, дути», пов’язані чергуванням голосних із sapati «сопіти, пихтіти»;
давні звуконаслідувальні утворення, очевидно, споріднені з дінд. śápati «проклинає», śábdaḥ «звук, шум»;
іє. *k῀op-;
зіставляється також (Machek ESJČ 567) з гр. ѱόφος «звук, гуркіт»;
р. сопе́ть, бр. сапці́ «сопіти; дути в дудку», др. сопѣти «грати на трубі», сопсти «тс.», ч. soptiti «пихтіти, сопіти», слц. soptit’ «вивергати вогонь», болг. со́пам се «огризаюся», схв. са̏пити «пихтіти, сопіти», слн. sopéti (sôpsti) «сопіти, фиркати», стсл. соти (сопсти) «грати на дудці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засіпти́ся
«засапатися»
сапу́ха
«сажа»
соп
«сопіння»
сопи́лка
«незамерзаюче місце»
сопі́й
«сопун»
со́піт
«тс., хропіння»
сопло́
соплува́тий
«соплоподібний»
сопоті́ти
«сопіти»
сопти́
«тс.»
сопу́н
со́пу́х
«чад, сморід»
со́пу́ха
«тс.; клуб диму Нед; сажа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сапці́ «сопіти; дути в дудку» | білоруська |
| со́пам се «огризаюся» | болгарська |
| ѱόφος «звук, гуркіт» | грецька |
| śápati «проклинає» | давньоіндійська |
| сопѣти «грати на трубі» | давньоруська |
| *k῀op- | індоєвропейська |
| soti (‹*sоpti) | праслов’янська |
| сопе́ть | російська |
| пити «пихтіти, сопіти» | сербохорватська |
| soptit' «вивергати вогонь» | словацька |
| sopéti «сопіти, фиркати» (sôpsti) | словенська |
| соти «грати на дудці» (сопсти) | старослов’янська |
| сопсти «тс.» | українська |
| soptiti «пихтіти, сопіти» | чеська |
| sopěti «сопіти, дути» | ? |
| sapati «сопіти, пихтіти» | ? |
| śábdaḥ «звук, шум» | ? |
сопляк «рястка поникла, Ornithogalum nutans L.» (бот.)
похідне утворення від со́плі;
назва зумовлена, очевидно, тим, що сік цієї рослини нагадує яєчний білок;
пор. [слизняк] «рястка зонтична, O. umbellatum L.» Mak, слц. [vtáči bielok] «рястка поникла» (букв. «пташиний білок»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vtáči bielok «рястка поникла» (букв. «пташиний білок») | словацька |
| со́плі | ? |
| слизняк «рястка зонтична, O. umbellatum L.» | ? |
| Mak | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України