СОНЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
со́нце
іє. *sā́ō˘el-/ sūl-, *sun-;
споріднене з лит. sáulė, лтс. sаũle, прус. saule, гот. sauil, дісл. лат. sōl, гр. λιος (ἠέλιος), двн. sunno, дінд. svar-, ведичне sū́raḥ, sū́ryaḥ «тс.»;
псл. *sъl̥nьсe (‹*sŭl(n)-);
р. со́лнце, бр. со́нца, др. сълньце, п. słońce, ч. slunce, слц. slnce, вл. słónco, нл. słyńco, болг. слъ́нце, м. сонце, схв. су̑нце, слн. sónce, стсл. слъньце;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відсо́ння
«сонячний бік»
навсо́нні
«на сонячному боці»
осо́внь
осо́вня
«сонячний бік»
осо́ння
«тс.; добре освітлюване сонцем місце»
осо́нь
«тс.»
підсо́ння
«тс.»
підсо́нячний
по́солонь
«за сонцем (ідучи)»
при́соннє
«круг навколо сонця»
со́ненько
(зменш.)
со́нечко
«тс.»
со́нічний
«сонячний»
сонце́вий
сонцеви́к
«астрофізик, який займається дослідженням сонця»
сонців
со́нячний
со́нячник
«сонячний схил гори»
со́няшний
со́яшний
«сонячний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́нца | білоруська |
| слъ́нце | болгарська |
| słónco | верхньолужицька |
| sauil | готська |
| λιος (ἠέλιος) | грецька |
| sunno | давньоверхньонімецька |
| svar- | давньоіндійська |
| sōl | давньоісландська |
| сълньце | давньоруська |
| *sā́ō˘el-/ | індоєвропейська |
| sōl | латинська |
| sаũle | латиська |
| sáulė | литовська |
| сонце | македонська |
| słyńco | нижньолужицька |
| słońce | польська |
| *s (‹*sŭl(n)-) | праслов’янська |
| saule | прусська |
| со́лнце | російська |
| нце | сербохорватська |
| slnce | словацька |
| sónce | словенська |
| слъньце | старослов’янська |
| slunce | чеська |
| *sun- | ? |
| sū́ryaḥ «тс.» | ? |
верни́сонце «люпин, Lupinus caeruleus L.» (бот.)
складне слово, утворене з компонентів верну́ти і со́нце, оскільки вважають, що суцвіття цієї рослини «повертається» за сонцем;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верну́ти | ? |
| со́нце | ? |
| рослини «повертається» | ? |
ге́лій (хімічний елемент)
засвоєна наукова назва нлат. helium, утворена від гр. ήλιος «сонце», спорідненого з псл. *sъlnьсе, укр. со́нце;
назва зумовлена тим, що гелій був відкритий 1868 р. в спектрі Сонця;
р. ге́лий, бр. ге́лій, п. hel, ч. слц. hélium, вл. nelij, болг. хе́лий, м. хелиум, схв. хелијум, слн. hélij;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ге́лій | білоруська |
| хе́лий | болгарська |
| nelij | верхньолужицька |
| ήλιος «сонце» | грецька |
| хелиум | македонська |
| helium | новолатинська |
| hel | польська |
| *s | праслов’янська |
| в | російська |
| ге́лий | російська |
| хелијум | сербохорватська |
| hélium | словацька |
| hélij | словенська |
| со́нце | українська |
| hélium | чеська |
зонт
запозичення з російської мови;
р. зо́нтик запозичено з голландської мови як термін мореплавства в петровську епоху;
гол. zónnedeck «захист від сонця» складається з основ слів zonne «сонце», спорідненого з нвн. Sonne, двн. дісл. sunna, лат. sōl, псл. *sъl̥nьсе, укр. сонце, і deck «покривало, попона», спорідненого з нвн. Decke «тс.», decken «покривати» двн. decchen «тс.»;
первісна форма р. зо́нтик ( ‹*зонедек) була сприйнята як демінутивна, внаслідок чого шляхом зворотного словотвору виникло зонт;
виведення з нім. Sonnenschirm «парасолька» (Горяев 118) помилкове;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зо́нтик
зо́нтичний
зо́нтичні
«окружкові»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zónnedeck «захист від сонця» | голландська |
| zonne «сонце» | голландська |
| deck «покривало, попона» | голландська |
| sunna | давньоверхньонімецька |
| decchen «тс.» | давньоверхньонімецька |
| sunna | давньоісландська |
| sōl | латинська |
| Sonnenschirm «парасолька» | німецька |
| Sonne | нововерхньонімецька |
| Decke «тс.» | нововерхньонімецька |
| decken «покривати» | нововерхньонімецька |
| *s<SUP>ъ</SUP>l̥nьсе | праслов’янська |
| зо́нтик | російська |
| зо́нтик ( ‹*зонедек) | російська |
| зонт | російська |
| *зонедек | російська |
| сонце | українська |
сло́нко «сонце»
запозичення з польської мови;
п. słonko, słońce «тс.» відповідають укр. со́нце (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сло́нце
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| słonko | польська |
| słońce «тс.» | польська |
| słońce | польська |
| со́нце | українська |
соля́рій «місце для приймання сонячних ванн; сонячний годинник»
лат. sōlārium «солярій (плоский дах, тераса, вишка, балкон); сонячний годинник; годинник» пов’язане з прикметником sōlārius «сонячний», похідним від іменника sōl «сонце», спорідненого з лит. sáulė «сонце», лтс. saũle, прус. saule, псл. *sъl̥nьce (‹*sъl̥nь) «тс.», укр. со́нце;
запозичення з латинської мови;
р. соля́рий, бр. саля́рый, п. solarium, ч. слц. solárium, болг. сола́риум, схв. солариjум, слн. solárij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
соляриза́ція
«(мед.) опромінювання сонцем; (фотограф.) перетворення негативного зображення в позитивне»
соля́рний
«пов’язаний із сонцем»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саля́рый | білоруська |
| сола́риум | болгарська |
| sōlārium «солярій (плоский дах, тераса, вишка, балкон); сонячний годинник; годинник» | латинська |
| saũle | латиська |
| sáulė «сонце» | литовська |
| solarium | польська |
| *s «тс.» (‹*sъl̥nь) | праслов’янська |
| saule | прусська |
| соля́рий | російська |
| солариjум | сербохорватська |
| solárium | словацька |
| solárij | словенська |
| со́нце | українська |
| solárium | чеська |
| sōlārius «сонячний» | ? |
| sōl «сонце» | ? |
со́нечко «бедрик, Coccinella L.» (ент.)
похідне утворення від со́нце;
назва зумовлена яскравим червоно-жовтим забарвленням сонечка;
ч. slunečko, вл. (bože) słončko, нл. [słyńcko] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| słončko (bože) | верхньолужицька |
| słyńcko «тс.» | нижньолужицька |
| slunečko | чеська |
| со́нце | ? |
соня́нка «сонцецвіт, Helianthemum Mill.» (бот.)
назва зумовлена тим, що квітки сонянки повертаються за сонцем;
похідне утворення від со́нце;
р. солнцецве́т, бр. сонцацве́т, ч. ст. slunečnó květ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
со́нінка
сонічник
сонішник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сонцацве́т | білоруська |
| солнцецве́т | російська |
| slunečnó květ | чеська |
| со́нце | ? |
| slunečnó květ | ? |
со́нях «соняшник, Helianthus L.» (бот.)
похідні утворення від со́нце;
назви зумовлені схожістю квітки соняшника із сонцем, а також тим, що його квітка постійно повертається до сонця;
р. подсо́лнечник, бр. слане́чнік, п. słonecznik, ч. slunečnice, слц. slnečnica, болг. слънчегле́д, [слъ́нчовка], м. сончоглед, схв. сунча̀нӣк, су̀нчаница, слн. sónčnica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсо́нічник
підсо́нух
посоня́шник
посоря́шник
«тс.»
посояшник
просо́ня́шник
сон
«тс.»
сонечник
со́нічник
со́няшник
соняшничи́на
соняшничи́ння
соняшня́нка
«поле, де росли соняшники»
со́яшник
«соняшник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слане́чнік | білоруська |
| слънчегле́д | болгарська |
| сончоглед | македонська |
| słonecznik | польська |
| подсо́лнечник | російська |
| к | сербохорватська |
| slnečnica | словацька |
| sónčnica «тс.» | словенська |
| слъ́нчовка | українська |
| су̀нчаница | українська |
| slunečnice | чеська |
| со́нце | ? |
со́няшниці «гостре шлункове захворювання, спазми шлунка»
очевидно, пов’язане із со́нце;
мотивація української назви неясна;
п. [słonecznice] (мн.) «хвороба очей»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
со́нішниця
со́яшниці
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| słonecznice «хвороба очей» (мн.) | польська |
| со́нце | ? |
пара́со́ль «складаний каркас на палиці для захисту від дощу і сонця»
запозичення з французької мови;
фр. parasol «парасоль» походить від іт. parasole «тс.», букв. «заслона від сонця», утвореного з основ дієслова parare «захищати, відвертати» та іменника sole «сонце», що походить від лат. sōl «тс.», спорідненого з лит. sáulė, псл. *sъl̥nьce «тс.», укр. сонце;
р. бр. парасо́ль, п. нл. parasol, болг. парасо́л, схв. парàсōл, парàзōл, слн. parazól;
Фонетичні та словотвірні варіанти
парасо́лик
«парасоль»
парасо́лька
«тс.; (бот.) кручені паничі, Ipomaea purpurea L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парасо́ль | білоруська |
| парасо́л | болгарська |
| parasole «тс.» | італійська |
| parare «захищати, відвертати» | італійська |
| sole «сонце» | італійська |
| sōl «тс.» | латинська |
| sáulė | литовська |
| parasol | нижньолужицька |
| parasol | польська |
| *sъl̥nьce «тс.» | праслов’янська |
| парасо́ль | російська |
| парàсōл | сербохорватська |
| парàзōл | сербохорватська |
| parazól | словенська |
| сонце | українська |
| parasol «парасоль» | французька |
просо́нцвіт «соняшник, Helianthus annuus L.» (бот.)
результат поєднання прийменника про та іменників со́нце і цвіт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
процо́нцвіт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| про | українська |
| со́нце | українська |
| цвіт | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України