СОНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сон
псл. *sъnъ ‹ *sъpnъ, пов’язане з sъpati «спати»;
споріднене з лит. sãpnas «сон», sãpnis, лтс. sapnis, дінд. svápnaḥ, гр. ὕπνος, лат. somnus «тс.»;
р. бр. м. сон, др. сънъ, п. ч. слц. sen, вл. són, нл. soń, болг. сън, схв. са̏н, слн. sèn, стсл. сънъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсо́нний
безсо́нниця
безсо́ння
висина́тися
«снитися»
ви́снитися
«приснитися»
засина́ти
засну́лий
засну́ти
зисну́тися
«прокинутися»
насо́нний
«снотворний»
осо́н
«сон»
пересо́нь
«перший сон»
просина́тися
просну́тися
просо́нє
просо́нок
«тс.»
сни́ти
«бачити уві сні»
сни́тися
«ввижатися уві сні»
сонли́вий
сонли́виці
«стан, коли весь час хочеться спати»
сонли́виця
сонни́вий
сонни́виця
со́нний
со́нник
«книга, в якій тлумачаться сни»
со́нни́ці
«тс.»
сонно́та
«сонливість»
со́ннощі
«сонність»
со́нько́
«той, хто любить спати»
соню́га
со́ня
«тс.»
соня́чий
«сонний»
спросо́нку
спросо́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сон | білоруська |
| сън | болгарська |
| són | верхньолужицька |
| ὕπνος | грецька |
| svápnaḥ | давньоіндійська |
| сънъ | давньоруська |
| somnus «тс.» | латинська |
| sapnis | латиська |
| sãpnas «сон» | литовська |
| сон | македонська |
| soń | нижньолужицька |
| sen | польська |
| *sъnъ | праслов’янська |
| сон | російська |
| н | сербохорватська |
| sen | словацька |
| sèn | словенська |
| сънъ | старослов’янська |
| sen | чеська |
| sъpati «спати» | ? |
| sãpnis | ? |
сон «сон-трава, Pulsatilla Adans.; [анемона, Anemone L. Mak]» (бот.)
результат перенесення на рослину назви сон «спання», а також похідні утворення від цієї назви;
ці рослини широко відомі своєю заспокійливою дією, зокрема при безсонні (Шамота 71; Лік. росл. Енц. дов. 55–56, 409–410);
разом з тим можливе зіставлення з назвами п. sasanka «сон-трава», болг. [сасан(ка), съсън(ка), сънкотка] «тс.», ч. слц. sasanka «анемона», етимологічно неясними;
р. сон «сон-трава; [беладона]», бр. сон «сон-трава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сінь-трава
«тс.»
сонник
«беладона лікарська, Atropa belladonna L.»
со́нух
«сон»
сончик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сон «сон-трава» | білоруська |
| сасан(ка), съсън(ка), сънкотка «тс.» | болгарська |
| sasanka «сон-трава» | польська |
| сон «сон-трава; [беладона]» | російська |
| sasanka «анемона» | словацька |
| sasanka «анемона» | чеська |
| сон «спання» | ? |
гіпно́з
запозичення з французької або англійської мови;
фр. hypnose (з 1877), англ. hypnosis походять від нлат. hypnosis «присипляння» (1829), утвореного від гр. υπνόω «присипляю, повʼязаного з ὑπνος «сон», спорідненим з псл. sъnъ (*sъpnъ), укр. сон;
р. гипно́з, бр. гіпно́з, п. hipnoza, ч. слц. hypnóza, вл. hypnoza, нл. hipnotizm «гіпнотизм», болг. м. схв. хипно́за, слн. hipnóza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гіпнота́рій
гіпнотиза́ція
гіпнотизе́р
гіпноти́зм
гіпнотизува́ти
гіпно́тика
гіпноти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hypnosis | англійська |
| гіпно́з | білоруська |
| хипно́за | болгарська |
| hypnoza | верхньолужицька |
| υπνόω «присипляю, повʼязаного з ὑπνος «сон» | грецька |
| хипно́за | македонська |
| hipnotizm «гіпнотизм» | нижньолужицька |
| hypnosis «присипляння» (1829) | новолатинська |
| hipnoza | польська |
| sъnъ (*sъpnъ) | праслов’янська |
| гипно́з | російська |
| хипно́за | сербохорватська |
| hypnóza | словацька |
| hipnóza | словенська |
| сон | українська |
| hypnose (з 1877) | французька |
| hypnóza | чеська |
са́ма (у виразі бра́ти у са́му «брати до уваги, обмірковувати»)
пор. чув. сум «число, рахунок», споріднене з уйг. кирг. каз. туркм. тат. сан «число, кількість», узб. сон, аз. саj «тс.»;
рум. seàmă «увага; звіт; вид; сорт; кількість», sàmă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») пов’язується з уг. szàm «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»), запозиченим з давніх тюркських мов чуваського типу;
запозичення з румунської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саj «тс.» | азербайджанська |
| сан «число, кількість» | казахська |
| сан «число, кількість» | киргизька |
| seámă «увага; звіт; вид; сорт; кількість» | румунська |
| sámă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») | румунська |
| сан «число, кількість» | татарська |
| сан «число, кількість» | туркменська |
| szám «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати») | угорська |
| сон | узбецька |
| сан «число, кількість» | уйгурська |
| сум «число, рахунок» | чуваська |
сліпота́ «кульбаба звичайна (лікарська), Taraxacum officinale Wigg. Mak, ВеНЗн; первоцвіт весняний (п. лікарський), Primula officinalis (Jacg.) Hill. (р. veris L.) Mak; жовтець багатоквітковий (ж. рясний), Ranunculus polyanthemus L. Г, Mak; ж. їдкий, R. acer L. Mak; ж. польовий, R. arvensis L. Mak; анемона лісова, Anemone silvestris L. Mak; сонянка, сонцецвіт звичайний, Helianthemum vulgare Gaer. (H. nummularium (L.) Mill.) Г, Mak» (бот.)
як семантичні паралелі пор.: [сліпа́ тютя] «кульбаба», [куряча сліпота] «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт», [сон] «анемона лісова», курослі́п «тс.»;
назви зумовлені переважно властивістю більшості цих рослин (кульбаба, анемона, жовтець, нечуйвітер) закривати суцвіття, кошики квіток і плодів на ніч та в дощову погоду, а також, очевидно, тим, що деякі з цих рослин (зокрема анемона) вживаються для лікування хвороби очей (курячої сліпоти);
похідні утворення від сліпи́й;
р. [слепота́ курья] «анемона», [слепу́шник] «жовтець їдкий», [слепокур, курослеп] «тс.», бр. [слепет] «анемона», [курыная слепата] «тс.; жовтець їдкий», курасле́п «анемона», схв. [осљепар] «первоцвіт весняний», [курослек] «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.», слн. [kuroslе̏k] «жовтець їдкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сліпак
«кульбаба»
сліпачок
«нечуйвітер волохатий, Hieracium pilosella L.»
сліпотан
«жовтець їдкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слепет «анемона» | білоруська |
| курыная слепата «тс.; жовтець їдкий» | білоруська |
| курасле́п «анемона» | білоруська |
| слепота́ курья «анемона» | російська |
| слепу́шник «жовтець їдкий» | російська |
| слепокур | російська |
| курослеп «тс.» | російська |
| осљепар «первоцвіт весняний» | сербохорватська |
| курослек «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.» | сербохорватська |
| kuroslе̏k «жовтець їдкий» | словенська |
| сліпа́ тютя «кульбаба» | українська |
| куряча сліпота «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт» | українська |
| сон «анемона лісова» | українська |
| курослі́п «тс.» | українська |
| сліпи́й | українська |
сом «Silurus L.» (іхт.)
зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;
іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;
споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;
псл. somъ;
р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сім
соми́на
соми́ний
со́мові
сон
сум
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сом | білоруська |
| сом | болгарська |
| ϰαμασήν «якась риба» | грецька |
| *k῀omos | індоєвропейська |
| salmō | латинська |
| sams «тс.» | латиська |
| šãmas | литовська |
| сом | македонська |
| som | нижньолужицька |
| sum | польська |
| somъ | праслов’янська |
| сом | російська |
| м | сербохорватська |
| sumec | словацька |
| sа̏m | словенська |
| sumec | чеська |
сомна́мбу́ла «людина, хвора на лунатизм; сновида, лунатик» (мед.)
фр. somnambule «лунатик», somnambulisme «лунатизм», англ. somnambulism, somnambulist «лунатик», нім. Somnambúle «тс.» утворені з основ лат. somnus «сон», спорідненого з дінд. svápnaḥ, псл. sъnъ «тс.», укр. сон, і ambulo (ambulāre) «ходити, прогулюватися»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. сомна́мбула, сомна́мбул, бр. самна́мбула, самна́мбул, п. somnambulik, ч. слц. somnambul, болг. м. сомнамбу́л, схв. сомна̀мбул, слн. somnambulíst, somnambulízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сомна́мбул
«тс.»
сомнамбулі́зм
«лунатизм»
сумнамбулі́ст
сумнамбулі́стка
сумнамбулі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| somnambulism | англійська |
| самна́мбула | білоруська |
| сомнамбу́л | болгарська |
| svápnaḥ | давньоіндійська |
| somnus «сон» | латинська |
| сомнамбу́л | македонська |
| Somnambúle «тс.» | німецька |
| somnambulik | польська |
| sъnъ «тс.» | праслов’янська |
| сомна́мбула | російська |
| сомна̀мбул | сербохорватська |
| somnambul | словацька |
| somnambulíst | словенська |
| somnambulízem | словенська |
| сон | українська |
| сомна́мбул | українська |
| самна́мбул | українська |
| somnambule «лунатик» | французька |
| somnambul | чеська |
| somnambulisme «лунатизм» | ? |
| somnambulist «лунатик» | ? |
со́нях «соняшник, Helianthus L.» (бот.)
похідні утворення від со́нце;
назви зумовлені схожістю квітки соняшника із сонцем, а також тим, що його квітка постійно повертається до сонця;
р. подсо́лнечник, бр. слане́чнік, п. słonecznik, ч. slunečnice, слц. slnečnica, болг. слънчегле́д, [слъ́нчовка], м. сончоглед, схв. сунча̀нӣк, су̀нчаница, слн. sónčnica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсо́нічник
підсо́нух
посоня́шник
посоря́шник
«тс.»
посояшник
просо́ня́шник
сон
«тс.»
сонечник
со́нічник
со́няшник
соняшничи́на
соняшничи́ння
соняшня́нка
«поле, де росли соняшники»
со́яшник
«соняшник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слане́чнік | білоруська |
| слънчегле́д | болгарська |
| сончоглед | македонська |
| słonecznik | польська |
| подсо́лнечник | російська |
| к | сербохорватська |
| slnečnica | словацька |
| sónčnica «тс.» | словенська |
| слъ́нчовка | українська |
| су̀нчаница | українська |
| slunečnice | чеська |
| со́нце | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України