СОМЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

соме́ць «кожна з тих колод у стіні хати, які лише одним кінцем зв’язуються в замок, а другим упираються в одвірок чи лутку» (мн. [сімці])

остаточно не з’ясоване;
виводиться з псл. *sъ-mъkъ, пов’язуваного з za-mъkъ «замок» (Фасмер–Трубачев ІІІ 716) або з псл. somъ ‹ іє. *k῀om-, до якого зводяться й дінд. śamyā «палка, втулка, цвях», гр. ϰάμαξ «жердина, кіл», свн. hamel «жердина» (Machek ESJČ 566–567; Чумакова Этимология 1984, 218–219);
р. [соме́ц] «продовження зрубу хати, яке закінчується трикутним виступом», п. [sonik] «одна з коротких горизонтальних колод між вікнами», [sumik] «тс.», ч. [somík] «боковий одвірок», [somica] «горизонтальна колода між вікнами», слц. [sôm] «боковий одвірок», [somík] «тс.; перекладина в граблях, воротах, мотовилі»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ϰάμαξ «жердина, кіл» грецька
śamyā «палка, втулка, цвях» давньоіндійська
*k῀om- індоєвропейська
sonik «одна з коротких горизонтальних колод між вікнами» польська
*sъ-mъkъ праслов’янська
somъ праслов’янська
соме́ц «продовження зрубу хати, яке закінчується трикутним виступом» російська
hamel «жердина» середньоверхньнімецька
sôm «боковий одвірок» словацька
sumik «тс.» українська
somica «горизонтальна колода між вікнами» українська
somík «тс.; перекладина в граблях, воротах, мотовилі» українська
somík «боковий одвірок» чеська
za-mъkъ «замок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України