СОЛІТЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
соліте́р «окремий великий діамант у оправі»
запозичення з французької мови;
фр. solitaire «окремо вправлений великий діамант» пов’язане з прикметником solitaire «одинокий; окремий», що зводиться до лат. sōlitārius «тс.», пов’язаного з sōlus «один, одинокий; єдиний; лише один»;
р. солите́р, бр. салітэ́р, п. soliter, ч. слц. solitér, схв. солѝтēр, слн. solitêr «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
салітэ́р | білоруська |
sōlitārius «тс.» | латинська |
soliter | польська |
солите́р | російська |
солѝтēр | сербохорватська |
solitér | словацька |
solitêr «тс.» | словенська |
solitaire «окремо вправлений великий діамант» | французька |
solitér | чеська |
solitaire «одинокий; окремий» | ? |
sōlus «один, одинокий; єдиний; лише один» | ? |
соліте́ри «стьожкові черви, ціп’яки, Cyclophyllidea» (зоол.)
запозичення з французької мови;
фр. solitaire «солітер (стьожковий черв’як)», очевидно, утворилося на основі словосполучення ver solitaire «тс.» (букв. «черв’як одинокий»), що складається з іменника ver «черв’як» і прикметника solitaire «одинокий; окремий»;
р. солитёр, бр. саліцёр, п. soliter;
Фонетичні та словотвірні варіанти
соліте́р
«вид стьожкового черв’яка, стрічкового глиста, що паразитує в кишечнику людини і тварин, Taenia L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
саліцёр | білоруська |
soliter | польська |
солитёр | російська |
solitaire «солітер (стьожковий черв’як)» | французька |
solitaire «тс.» (букв. «черв’як одинокий») | ? |
ver «черв’як» | ? |
solitaire «одинокий; окремий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України