СОЛІДНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
солі́дний
запозичення з французької мови;
фр. solide «міцний; солідний, надійний, стійкий» виводиться від лат. solidus «масивний; міцний, твердий; надійний, сталий, непорушний», пов’язаного з sollus (заст.) «цілий, повний» і salvus «здоровий, неушкоджений; цілий; незайманий»;
р. соли́дный, бр. салі́дны, п. вл. solidny, ч. solidní, слц. solídny, болг. соли́ден, м. солиден, схв. со̏лидан, слн. solíden;
Фонетичні та словотвірні варіанти
солідні́шати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| салі́дны | білоруська |
| соли́ден | болгарська |
| solidny | верхньолужицька |
| solidus «масивний; міцний, твердий; надійний, сталий, непорушний» | латинська |
| солиден | македонська |
| solidny | польська |
| соли́дный | російська |
| лидан | сербохорватська |
| solídny | словацька |
| solíden | словенська |
| solide «міцний; солідний, надійний, стійкий» | французька |
| solidní | чеська |
| salvus «здоровий, неушкоджений; цілий; незайманий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України