СОЛЬНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
со́ло (муз.)
запозичення з італійської мови;
іт. solo «соло; музичний твір для одного голосу або інструмента, самостійна партія для одного виконавця» виникло на базі прикметника solo «одинокий; єдиний, лише один, цілий», що походить від лат. sōlus «один, одинокий; єдиний; відокремлений, самотній», яке загальноприйнятої етимології не має;
р. болг. м. схв. со́ло, бр. со́ла, п. вл. solo, ч. слц. слн. sólo;
Фонетичні та словотвірні варіанти
солі́рувати
солі́ст
со́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́ла | білоруська |
| со́ло | болгарська |
| solo | верхньолужицька |
| solo «соло; музичний твір для одного голосу або інструмента, самостійна партія для одного виконавця» | італійська |
| sōlus «один, одинокий; єдиний; відокремлений, самотній» | латинська |
| со́ло | македонська |
| solo | польська |
| со́ло | російська |
| со́ло | сербохорватська |
| sólo | словацька |
| sólo | словенська |
| sólo | чеська |
| solo «одинокий; єдиний, лише один, цілий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України