СОЛОНЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
солоне́ць «Salicornia L.; [курай, Salsola L. Mak]» (бот.)
похідні утворення від сіль, соло́ний;
назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть на засолених ґрунтах;
р. солеро́с «солонець», [со́льник] «тс.», солоне́чник «солонечник», соля́нка «курай», бр. саля́нка «тс.», саляро́с «солонець», салане́чнік «солонечник», п. solanka «курай», ч. заст. slaněnka, slanice «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
солерос
«солонець»
солинка
солоне́й
«кермек сарептський, Statice sareptana (S. tomentella)»
солоне́чник
«Galatella Cass. (Aster L.)»
солоній
«тс.»
сольник
«тс.»
соля́нка
«курай, Salsola L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саля́нка «тс.» | білоруська |
| solanka «курай» | польська |
| со́льник «тс.» | українська |
| солоне́чник «солонечник» | українська |
| соля́нка «курай» | українська |
| саляро́с «солонець» | українська |
| салане́чнік «солонечник» | українська |
| slaněnka «тс.» | чеська |
| slanice «тс.» | чеська |
| сіль | ? |
| соло́ний | ? |
| солеро́с «солонець» | ? |
| slaněnka «тс.» | ? |
| slanice «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України