СОЛОМКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
сло́нька «вальдшнеп, слуква лісова, Scolopax rusticola L.» (орн.)
запозичення з польської мови;
п. słonka, [słomka] є результатами контамінації успадкованої назви [słąka] «тс.», що відповідає укр. слу́ка, слу́ква, зі словами słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) і słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця);
бр. сло́нка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слі́мка
сломе́ць
сло́мка
слон
сло́нка
слонь
соло́мка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сло́нка «тс.» | білоруська |
słonka | польська |
słomka «тс.» | польська |
słąka | польська |
слу́ка | українська |
слу́ква | українська |
słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) | українська |
słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця) | українська |
соло́ма
псл. *solma;
споріднене з лтс. sаl˜ms «соломина», прус. salme «солома», двн. hal(a)m «стеблина», гр. ϰάλαμος чол. р. (ϰαλάμη жін. р.) «тростина, соломина», лат. culmus «стеблина, соломина», тох. kulmänts «очерет»;
іє. *k῀olǝmo-s/k῀olǝmā «стеблина, тростина»;
р. соло́ма, бр. сало́ма, др. солома, п. вл. нл. słoma, ч. слн. sláma, слц. slama, болг. м. сла́ма, схв. сла̏ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сало́меник
«солом’яна мата»
соло́м'яний
соло́м'я́ни́к
солом'яни́стий
«соломистий»
солом'я́нка
«солом’яник Нед; солом’яний капелюх О»
солом'я́стий
«тс.»
соло́мин
«солом’яний або очеретяний короб»
соломи́на
соло́мистий
соло́миця
«отава»
соломі́т
«будівельний матеріал із соломи»
соло́мка
(зменш. і перен.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сало́ма | білоруська |
сла́ма | болгарська |
słoma | верхньолужицька |
ϰάλαμος | грецька |
hal(a)m «стеблина» | давньоверхньонімецька |
солома | давньоруська |
*k῀olǝmo-s/k῀olǝmā «стеблина, тростина» | індоєвропейська |
culmus «стеблина, соломина» | латинська |
sаl˜ms «соломина» | латиська |
сла́ма | македонська |
słoma | нижньолужицька |
słoma | польська |
*solma | праслов’янська |
salme «солома» | прусська |
соло́ма | російська |
ма | сербохорватська |
slama | словацька |
sláma | словенська |
sláma | чеська |
kulmänts «очерет» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України