СОЛОМКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сло́нька «вальдшнеп, слуква лісова, Scolopax rusticola L.» (орн.)

запозичення з польської мови;
п. słonka, [słomka] є результатами контамінації успадкованої назви [słąka] «тс.», що відповідає укр. слу́ка, слу́ква, зі словами słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) і słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця);
бр. сло́нка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слі́мка
сломе́ць
сло́мка
слон
сло́нка
слонь
соло́мка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сло́нка «тс.» білоруська
słonka польська
słomka «тс.» польська
słąka польська
слу́ка українська
слу́ква українська
słomka «соломинка» (у зв’язку з довгим тонким дзьобом слукви) українська
słonko «сонечко» (можливо, у зв’язку з тим, що вальдшнеп літає від сходу і до заходу сонця) українська

соло́ма

псл. *solma;
споріднене з лтс. sаl˜ms «соломина», прус. salme «солома», двн. hal(a)m «стеблина», гр. ϰάλαμος чол. р. (ϰαλάμη жін. р.) «тростина, соломина», лат. culmus «стеблина, соломина», тох. kulmänts «очерет»;
іє. *k῀olǝmo-s/k῀olǝmā «стеблина, тростина»;
р. соло́ма, бр. сало́ма, др. солома, п. вл. нл. słoma, ч. слн. sláma, слц. slama, болг. м. сла́ма, схв. сла̏ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сало́меник «солом’яна мата»
соло́м'яний
соло́м'я́ни́к
солом'яни́стий «соломистий»
солом'я́нка «солом’яник Нед; солом’яний капелюх О»
солом'я́стий «тс.»
соло́мин «солом’яний або очеретяний короб»
соломи́на
соло́мистий
соло́миця «отава»
соломі́т «будівельний матеріал із соломи»
соло́мка (зменш. і перен.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сало́ма білоруська
сла́ма болгарська
słoma верхньолужицька
ϰάλαμος грецька
hal(a)m «стеблина» давньоверхньонімецька
солома давньоруська
*k῀olǝmo-s/k῀olǝmā «стеблина, тростина» індоєвропейська
culmus «стеблина, соломина» латинська
sаl˜ms «соломина» латиська
сла́ма македонська
słoma нижньолужицька
słoma польська
*solma праслов’янська
salme «солома» прусська
соло́ма російська
ма сербохорватська
slama словацька
sláma словенська
sláma чеська
kulmänts «очерет» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України