СОЛОМИНУ — ЕТИМОЛОГІЯ

соло́ма

псл. *solma;
споріднене з лтс. sаl˜ms «соломина», прус. salme «солома», двн. hal(a)m «стеблина», гр. ϰάλαμος чол. р. (ϰαλάμη жін. р.) «тростина, соломина», лат. culmus «стеблина, соломина», тох. kulmänts «очерет»;
іє. *k῀olǝmo-s/k῀olǝmā «стеблина, тростина»;
р. соло́ма, бр. сало́ма, др. солома, п. вл. нл. słoma, ч. слн. sláma, слц. slama, болг. м. сла́ма, схв. сла̏ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сало́меник «солом’яна мата»
соло́м'яний
соло́м'я́ни́к
солом'яни́стий «соломистий»
солом'я́нка «солом’яник Нед; солом’яний капелюх О»
солом'я́стий «тс.»
соло́мин «солом’яний або очеретяний короб»
соломи́на
соло́мистий
соло́миця «отава»
соломі́т «будівельний матеріал із соломи»
соло́мка (зменш. і перен.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сало́ма білоруська
сла́ма болгарська
słoma верхньолужицька
ϰάλαμος грецька
hal(a)m «стеблина» давньоверхньонімецька
солома давньоруська
*k῀olǝmo-s/k῀olǝmā «стеблина, тростина» індоєвропейська
culmus «стеблина, соломина» латинська
sаl˜ms «соломина» латиська
сла́ма македонська
słoma нижньолужицька
słoma польська
*solma праслов’янська
salme «солома» прусська
соло́ма російська
ма сербохорватська
slama словацька
sláma словенська
sláma чеська
kulmänts «очерет» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України