СОЛОДА — ЕТИМОЛОГІЯ

солода «багатоніжка звичайна, Polypodium vulgare L.» (бот.)

похідні утворення від соло́дкий, псл. *soldъ(kъ);
назви зумовлені солодким смаком цих рослин (переважно їхніх коренів);
р. соло́дка «солодець», бр. сало́дка «тс.», п. [słodyczka] «багатоніжка звичайна», ч. osladič, [sladič], слц. sladič, схв. о̏слāд «тс.», сла̀дūћ «тс.; солодець», слн. sladìč «багатоніжка звичайна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

солоде́ць «солодка, Glycyrrhiza L.»
солодик
солодика «тс.»
солодиця лісова «багатоніжка звичайна; [солодка Mak]»
солоди́ч «солодка»
солоди́ш «багатоніжка звичайна»
солодник «медова трава, Holcus L.»
солодуш «тс.; солодушка, Hedysarum L.»
солоду́шка «Hedysarum; [багатоніжка звичайна Mak]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сало́дка «тс.» білоруська
słodyczka «багатоніжка звичайна» польська
*soldъ(kъ) праслов’янська
соло́дка «солодець» російська
слāд «тс.» сербохорватська
sladič словацька
sladìč «багатоніжка звичайна» словенська
sladič українська
сла̀дūћ «тс.; солодець» українська
osladič чеська
соло́дкий ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України