СОЛОВОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
селя́ва «шемая дніпровсько-азовська, Chalcalburnus schischkovi Drensky chalcoides; [верховодка, Alburnus alburnus L. (Leder)]» (іхт.)
задовільного пояснення не має;
припускалося запозичення з балтійських мов (лит. seliavá «сиг європейський», [salavá, sel(i)оvá, sélava, sèlаvá] «тс.» – Преобр. II 271;
Matzenauer LF 19, 249;
Leder 75);
але й навпаки, литовські форми вважаються запозиченнями зі слов’янських мов (Fraenkel 774);
зіставлялося з гр. σέλαχος «риба, що випускає фосфоричне світло» (Горяев Доп. 1 42);
пов’язувалося з р. солове́ть «соловіти» за характером забарвлення, пор. р. солово́й «жовтуватий» (Leder 75);
р. [селя́ва] «шемая; вид верховодки», [селава] «верховодка», бр. сяля́ва «тс.», п. sielawa «сиг європейський, Coregonus albula L.; [верховодка]»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сяля́ва «тс.» | білоруська |
| σέλαχος «риба, що випускає фосфоричне світло» | грецька |
| seliavá | литовська |
| salavá | литовська |
| sel(i)оvá | литовська |
| sélava | литовська |
| sèlаvá | литовська |
| sielawa «сиг європейський, Coregonus albula L.; [верховодка]» | польська |
| солове́ть «соловіти» | російська |
| солово́й «жовтуватий» | російська |
| селя́ва «шемая; вид верховодки» | російська |
| селава «верховодка» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України