СОЛОВИНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
солове́й «Luscinia Forst.» (орн.)
псл. *solvьjь «соловей», похідне від прикметника *solvъ «жовтувато-сірий»;
назва зумовлена характером забарвлення солов’я;
проте не виключено, що прикметник є похідним від назви солов’я (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 259);
р. солове́й, бр. салаве́й, др. соловии, п. słowik, ч. slavík, слц. slávik, вл. sołobik, [syłobik], нл. sуłoj, [sуłowik], болг. сла́вей, м. славеj, схв. сла̀вӯj, сла̀вӯљ, слн. slávec, р.-цсл. славии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсолові́й
«вівчарик, Silvia hypolais (?)»
солов'ї́ний
солов'ї́ха
солов'я́
солов'я́чий
солове́йко
соловеня́
солови́н
солови́ний
«солов’їний»
солові́є
солові́єць
солові́й
«тс.»
соловйо́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| салаве́й | білоруська |
| сла́вей | болгарська |
| sołobik | верхньолужицька |
| соловии | давньоруська |
| славеj | македонська |
| sуłoj | нижньолужицька |
| słowik | польська |
| *solvьjь «соловей» | праслов’янська |
| славии | русько-церковнослов’янська |
| j | сербохорватська |
| slávik | словацька |
| slávec | словенська |
| syłobik | українська |
| sуłowik | українська |
| љ | українська |
| slavík | чеська |
| *solvъ «жовтувато-сірий» | ? |
| солове́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України