СОКОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сокори́ти «сокотіти»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до сокоті́ти, сокота́ти (пор.);
бр. [сокорець] «сокорити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
високо́рувати
«сокорити»
сокорі́ти
«сокотати (про курей)»
сокору́ха
(епітет курки)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сокорець «сокорити» | білоруська |
| сокоті́ти | ? |
| сокота́ти (пор.). | ? |
осокі́р «чорна тополя, Populus nigra L.» (бот.)
складне утворення з компонентів *осо-, можливо, пов’язаного з оси́ка, і кор(а) в значенні «дерево з такою корою, як в осики»;
форми з початковим я виникли, очевидно, за народною етимологією від яс(о)- ‹ псл. jasьnъ «ясний» і кор(а) (сприймалося як «яснокорий», «дерево з ясною корою»);
р. о́соко́рь, бр. ясака́р, п. sokora, [jasiokor];
Фонетичні та словотвірні варіанти
осикора
оскор
осокі́рник
«осокорові насадження»
осоко́р
«тс.»
осокора
осокори́на
сакари
со́кір
со́кор
соко́ра
соко́ри́на
я́сакар
я́сєкар
я́сєкор
ясике́р
ясокі́р
я́сокор
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ясака́р | білоруська |
| sokora | польська |
| jasьnъ «ясний» | праслов’янська |
| о́соко́рь | російська |
| jasiokor | українська |
| *осо- | ? |
| оси́ка | ? |
| кор(а) «дерево з такою корою, як в осики» | ? |
| яс(о)- | ? |
| кор(а) (сприймалося як «яснокорий», «дерево з ясною корою») | ? |
сокота́ти «видавати звуки ко-ко (про курей); жваво, безугавно говорити; скрекотати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до сокори́ти, цо́кати;
пов’язання з р. [са́кать] «перемовлятися», лит. sakóti «говорити» (Фасмер ІІІ 709), як і з лит. sōkti (suōkti?) (Лаучюте 148), недостатньо обґрунтоване;
р. [сокота́ть] «скрекотати; жваво, безугавно говорити; швидко йти», бр. саката́ць «кудкудакати; сокотати; часто стукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сокоті́ти
«тс.»
сокоту́ха
«курка; цокотуха (жінка)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саката́ць «кудкудакати; сокотати; часто стукати» | білоруська |
| sakóti «говорити» | литовська |
| sōkti (suōkti?)(Лаучюте 148) | литовська |
| са́кать «перемовлятися» | російська |
| сокота́ть «скрекотати; жваво, безугавно говорити; швидко йти» | російська |
| сокори́ти | ? |
| цо́кати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України