СОКОЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ЗМІСТ

неясне;

можливо, пов’язане з уг. szakáll «борода» (за наявністю підборіддя у корови або бороди у кози);

Фонетичні та словотвірні варіанти

соко́лє «коза, що має по собі ніби квіти»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
szakáll «борода» (за наявністю підборіддя у корови або бороди у кози)	угорська

псл. sokolъ;

загальноприйнятої етимології не має;

пов’язується із звуконаслідувальним сокота́ти (Brückner 506; Schuster-Šewc 1332);

зіставляється з дінд. śakunáḥ (śakúnіḥ) «якийсь птах, великий птах» (Фасмер–Трубачев ІІІ 708–709; Младенов 598; Meillet Études 419; Uhlenbeck 301);

виводиться як запозичення від ар. ṣaḳr «мисливський сокіл» (Lokotsch 143; Булаховський Вибр. пр. ІІІ 249);

пов’язується з псл. sok-, sočiti «переслідувати» (Булаховський тж);

р. м. со́кол, бр. со́кал, др. соколъ, п. sokół, ч. слц. sokol, вл. нл. sokoł, болг. соко́л, схв. са̏кō, слн. sôkol, стсл. соколъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

підсоко́лик «чеглик, Hypotriorchis Boie»

сокі́лка «соколиця»

сокі́льний «соколиний»

сокі́льник «сокольник» (іст.)

сокільни́цтво

соколеня́

соко́лик

соколи́ний

соколинча́ «соколеня»

соколи́ти «літати по-соколиному»

соколи́ха

соколи́ця

соко́лич «молодий сокіл»

соко́льник (іст.)

соко́льничий (іст.)

соколя́

соко́лячий

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ṣaḳr «мисливський сокіл»	арабська
со́кал	білоруська
соко́л	болгарська
sokoł	верхньолужицька
śakunáḥ «якийсь птах, великий птах» (śakúnіḥ)(Фасмер--Трубачев ІІІ 708--709; Младенов 598; Meillet Études 419; Uhlenbeck 301)	давньоіндійська
соколъ	давньоруська
со́кол	македонська
sokoł	нижньолужицька
sokół	польська
sokolъ	праслов’янська
sok-	праслов’янська
со́кол	російська
кō	сербохорватська
sokol	словацька
sôkol	словенська
соколъ	старослов’янська
sokol	чеська
сокота́ти	?
sočiti «переслідувати»	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України