СОКОЛИНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
со́кіл «Falco L.» (орн.)
псл. sokolъ;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується із звуконаслідувальним сокота́ти (Brückner 506; Schuster-Šewc 1332);
зіставляється з дінд. śakunáḥ (śakúnіḥ) «якийсь птах, великий птах» (Фасмер–Трубачев ІІІ 708–709; Младенов 598; Meillet Études 419; Uhlenbeck 301);
виводиться як запозичення від ар. ṣaḳr «мисливський сокіл» (Lokotsch 143; Булаховський Вибр. пр. ІІІ 249);
пов’язується з псл. sok-, sočiti «переслідувати» (Булаховський тж);
р. м. со́кол, бр. со́кал, др. соколъ, п. sokół, ч. слц. sokol, вл. нл. sokoł, болг. соко́л, схв. са̏кō, слн. sôkol, стсл. соколъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсоко́лик
«чеглик, Hypotriorchis Boie»
сокі́лка
«соколиця»
сокі́льний
«соколиний»
сокі́льник
«сокольник»
(іст.)
сокільни́цтво
соколеня́
соко́лик
соколи́ний
соколинча́
«соколеня»
соколи́ти
«літати по-соколиному»
соколи́ха
соколи́ця
соко́лич
«молодий сокіл»
соко́льник
(іст.)
соко́льничий
(іст.)
соколя́
соко́лячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ṣaḳr «мисливський сокіл» | арабська |
| со́кал | білоруська |
| соко́л | болгарська |
| sokoł | верхньолужицька |
| śakunáḥ «якийсь птах, великий птах» (śakúnіḥ)(Фасмер--Трубачев ІІІ 708--709; Младенов 598; Meillet Études 419; Uhlenbeck 301) | давньоіндійська |
| соколъ | давньоруська |
| со́кол | македонська |
| sokoł | нижньолужицька |
| sokół | польська |
| sokolъ | праслов’янська |
| sok- | праслов’янська |
| со́кол | російська |
| кō | сербохорватська |
| sokol | словацька |
| sôkol | словенська |
| соколъ | старослов’янська |
| sokol | чеська |
| сокота́ти | ? |
| sočiti «переслідувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України