СОКОВИТА — ЕТИМОЛОГІЯ
сік
псл. sokъ;
споріднене з лит. sakaĩ (мн.) «деревна смола», прус. sackis «тс.», лтс. svеķi (мн.) «смола», можливо, також гр. ὀπός «сік», лат. sūcus «тс.»;
іє. *sō˘eqō˘os;
р. бр. болг. м. сок, др. сокъ «рідина; сік; напій; їжа; ласощі», п. ч. діал. sok, слц. osoka «сік (грибний)», схв. со̑к, со̏к, слн. sók, стсл. сокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́сока
посо́ка
«кров тварини»
посо́чина
«сукровиця»
посо́чити
«поплямувати кров’ю»
просочи́ти
просочний
«промакальний»
січни́й
«соковитий»
сок
сока́вий
сокова́тий
«тс.»
сокове́
«кислий курячий соус»
сокови́й
сокови́к
«березень»
(заст.)
сокови́тий
сокті́ти
«сочитися»
сокува́ти
«точити сік»
соч
«сік»
сочень
«квітень»
сочи́стий
«соковитий»
сочи́ти
«випускати сік»
сочи́тися
сочінь
«тс.»
со́чний
«тс.»
со́чні
«рослина, яка дає гумігут»
(бот.)
спосо́чити
«поплямувати кров’ю»
сукотíти
«капати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сок | білоруська |
| сок | болгарська |
| ὀπός «сік» | грецька |
| сокъ «рідина; сік; напій; їжа; ласощі» | давньоруська |
| *sō˘eq | індоєвропейська |
| sūcus «тс.» | латинська |
| svеķi «смола» (мн.) | латиська |
| sakaĩ «деревна смола» (мн.) | литовська |
| сок | македонська |
| sok | польська |
| sokъ | праслов’янська |
| sackis «тс.» | прусська |
| сок | російська |
| к | сербохорватська |
| osoka «сік (грибний)» | словацька |
| sók | словенська |
| сокъ | старослов’янська |
| к | українська |
| sok | чеська |
| sok | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України