СОДОМА — ЕТИМОЛОГІЯ

содо́м «крайнє безладдя, метушня, шум; (заст.) крайня аморальність, розпуста, що панують де-небудь»

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Σόδομα «Содом» (букв. «який горить») є назвою давньопалестинського міста в Йорданській долині, яке, згідно з біблійною легендою, за гріхи, розпусту й розбещеність його жителів було знищене землетрусом і сірчаним та вогненним дощем разом із трьома іншими біблійними містами (Гомо́рра, Адма і Севоїм);
р. содо́м, бр. садо́м, п. sodoma, sodomia, ч. sodoma, sodomie (мед.), слц. sodoma, sodomia, болг. содоми́я, м. содомиjа, схв. са̏дом «безодня», са̏дома «розпуста, аморальність», слн. sódoma «крайня моральна, особливо статева розпущеність», sodomíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

содо́ма «тс.» (розм., рідк.)
содо́мити «шуміти; бешкетувати; безчинствувати, коїти неподобства»
содомі́я «статева ненормальність, мужолозтво; розпуста» (мед.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
садо́м білоруська
содоми́я болгарська
Σόδομα «Содом» (букв. «який горить») грецька
содомиjа македонська
sodoma польська
sodomia польська
содо́м російська
дом «безодня» сербохорватська
sodoma словацька
sodomia словацька
sódoma «крайня моральна, особливо статева розпущеність» словенська
sodomíja «крайня моральна, особливо статева розпущеність» словенська
дома «розпуста, аморальність» українська
sodoma (мед.) чеська
sodomie (мед.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України