СОВГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
со́вгати «совати; ковзати»
результат контамінації дієслів со́вати і ко́взати, *ковгати (пор. похідне [ко́вганка] «шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти катаються з гори»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
зсо́вгуватися
«зісковзувати»
посо́вгну́тися
«посковзнутися»
со́вгалка
«ковзанка, спускалка»
со́вгальник
«ковзаняр»
совга́нитися
«соватися»
со́вганка
«тс.»
совга́р
«тс.»
совга́рство
«ковзанярство»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́вати | ? |
| ко́взати | ? |
| *ковгати (пор. похідне [ко́вганка] «шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти катаються з гори») | ? |
обсо́вгати «трохи обтовкти просо, ячмінь у ступі»
префіксальне утворення від не засвідченого в цьому значенні со́вгати;
пор. *ковгати, ко́вга́нка «ступка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́вгати | ? |
| *ковгати | ? |
| ко́вга́нка «ступка» | ? |
со́вдати «ліниво, поволі йти; важко ступати ногами»
афективне утворення, пов’язане із со́ва́ти, со́вгати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
совди́кати
совдти́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́ва́ти | ? |
| со́вгати | ? |
со́взати «ковзати»
очевидно, результат контамінації основ со́вгати і ко́взати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
совзани́на
«ковзанка»
совзани́ця
«тс.»
совзе́ниця
«ожеледиця»
совзки́й
«ковзкий»
совзьки́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́вгати | ? |
| ко́взати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України