СОВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

со́ва́ти

псл. sovati, sunǫti;
споріднене з лит. šáuti «совати; стріляти», лтс. šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати», а також з більш віддаленими хет. šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати», дінд. suváti «зрушує», гот. skewjan «іти», дісл. skjóta «стріляти, совати, штовхати», алб. heth «кидаю, вію зерно»;
р. сова́ть, су́нуть, бр. со́ваць, су́нуць, др. совати «кидати», сунути «кинути», п. suwać, sunąć, ч. sunouti, слц. sunút’, вл. suwać, sunyć, нл. suwaś, sunuś, болг. [со́вам], м. совалка (текст.) «човник», схв. са̏вало «тс.», [súnuti] «штовхнути», слн. súvаti, súniti, стсл. совати, соунѫти “«витягти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

висува́нець
ви́сувка «засувка»
висувни́й
всувни́й
за́со́в
за́сова «круча»
за́совень «засув»
за́совка «засувка»
за́совня «затулка коло печі»
за́сув «засов»
за́су́ва «місце, де засунуло берег; провал»
за́сувка «засов; [защіпка; дощечка у ложа гуцульської рушниці]»
засу́вни́й
засу́лка «засувка»
зсув
зсувни́й
о́сув «падіння; круча; оповзень»
передсу́вний «привішуваний, доданий» (заст.)
пере́сув «вузький прохід Нед; пересóнення Куз»
пересува́ння
пере́су́вка
пересувни́й
по́совом «поповзом»
по́сув «рух, поштовх; маневр»
посува́ч «той, хто рухає, штовхає»
по́сувни́й «пересувний»
по́сувом «повільно»
прислу́нутися «присунутися»
ро́зсува́льний «розсувний»
розсувни́й
сова́лка «звій піткання на паличці для ткання без човника»
со́вало «те, що рухається; спускання зрубаних дерев з гори по жолобах»
со́вик «невелика лопатка»
сово́к «тс.»
сув «лавина»
сува́вка «ковзанка»
сува́йка «тс.»
су́ва́ти «совати, сунути»
сувма́ «раптом»
суне́ць «короткий стовбур»
су́нець «плита для засува; кілок для замикання дверей»
су́ну́ти
су́ти «тс.; переводити, марнувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
heth «кидаю, вію зерно» албанська
со́ваць білоруська
со́вам болгарська
suwać верхньолужицька
sunyć верхньолужицька
skewjan «іти» готська
suváti «зрушує» давньоіндійська
skjóta «стріляти, совати, штовхати» давньоісландська
совати «кидати» давньоруська
šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати» латиська
šáuti «совати; стріляти» литовська
совалка «човник» (текст.) македонська
suwaś нижньолужицька
sunuś нижньолужицька
suwać польська
sunąć польська
sovati праслов’янська
сова́ть російська
вало «тс.» сербохорватська
sunút' словацька
súvаti словенська
súniti словенська
совати старослов’янська
су́нуть українська
су́нуць українська
сунути «кинути» українська
súnuti «штовхнути» українська
соунѫти «витягти» українська
šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати» хетська
sunouti чеська
sunǫti ?

са́вати «совати, сувати»

результат неясної звукової видозміни основи со́ва́ти, су́ну́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сану́тися «увірватися, ринутися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
со́ва́ти українська
су́ну́ти українська

со́вгати «совати; ковзати»

результат контамінації дієслів со́вати і ко́взати, *ковгати (пор. похідне [ко́вганка] «шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти катаються з гори»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

зсо́вгуватися «зісковзувати»
посо́вгну́тися «посковзнутися»
со́вгалка «ковзанка, спускалка»
со́вгальник «ковзаняр»
совга́нитися «соватися»
со́вганка «тс.»
совга́р «тс.»
совга́рство «ковзанярство»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
со́вати ?
ко́взати ?
*ковгати (пор. похідне [ко́вганка] «шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти катаються з гори») ?

со́вдати «ліниво, поволі йти; важко ступати ногами»

афективне утворення, пов’язане із со́ва́ти, со́вгати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

совди́кати
совдти́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
со́ва́ти ?
со́вгати ?

Параско́вія (жіноче ім’я), Пара́ска, Параске́ва, Пара́ня, Пара́ся, Парасу́ня

запозичення з грецької мови;
гр. Παρασκευή пов’язане зπαρασκευή «п’ятниця, переддень суботи; буденний день узагалі», похідним відπαρασκευάζω «підготовляю, споряджаю», утвореним з префікса παρα- «поруч, пере-, від-» і дієсловаσκευάζω «готую, влаштовую, споряджаю, озброюю», похідного від σκευ̃ος «предмет, обладнання, знаряддя, одяг, пожитки», можливо, спорідненого з лит. šáuti «стріляти, сунути, штовхати», псл. sovati, укр. со́вати;
р. Праско́вья, Параске́ва, бр. Параско́ўя, Пара́ска, болг. Параске́ва, схв. Параске́ва, Параскèвиjа, стсл. Параскевьгии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Параскеви «пя́ток, приготоване»«пя́тка» (1627)
Пара́хна
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Параско́ўя білоруська
Пара́ска білоруська
Параске́ва болгарська
Παρασκευή «п’ятниця, переддень суботи; буденний день узагалі» грецька
παρασκευάζω «підготовляю, споряджаю» грецька
σκευάζω «готую, влаштовую, споряджаю, озброюю» грецька
σκευ̃ος «предмет, обладнання, знаряддя, одяг, пожитки» грецька
παρασκευή грецька
šáuti «стріляти, сунути, штовхати» литовська
sovati праслов’янська
Праско́вья російська
Параске́ва російська
Параске́ва сербохорватська
Параскèвиjа сербохорватська
Параскевьгии старослов’янська
со́вати українська

суля́ти «хвицати, бити ногою; боляче, міцно штовхати Ме; не попадати у вушко, затягуючи нитку в голку Па»

пов’язане з су́ну́ти, со́ва́ти (див.);
р. [суля́ть] «совати, штовхати, пхати», п. [sulać] «м’яти, місити, стискати», [szulnąć] «ткнути, штурхнути», схв. су̀љати «бухати, шугати (про полум’я, дим тощо); нагрібати, підгрібати землю палкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

су́лятися «штовхатися, товпитися біля чогось»
сусуля́ти «іти навпомацки; не попадати у вушко, затягуючи нитку в голку»
шуля́й «той, хто штовхає»
шуля́к «стусан»
шу́ляти «штовхати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sulać «м’яти, місити, стискати» польська
суля́ть «совати, штовхати, пхати» російська
су̀љати «бухати, шугати (про полум’я, дим тощо); нагрібати, підгрібати землю палкою» сербохорватська
szulnąć «ткнути, штурхнути» українська
су́ну́ти ?
со́ва́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України