СОБОЛЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
со́бо́ль «Martes zibellina L.» (зоол.)
очевидно, псл. sobolь;
зіставляється з дінд. śabálaḥ «перістий, плямистий», śabáraḥ «тс.»;
недостатньо обґрунтоване виведення з фінно-угорських мов (Brückner 505; Holub–Kop. 344) або з тюркських (Mikl. TEl Nachtr. II 184, пор. тур. samur «соболь» з арабської мови);
з давньоруської мови слово поширилось у західноєвропейські: двн. tebelus/zobel «соболь» (ХІ ст.), нвн. Zobel, фр. ст. sable (XII ст.) «тс.»;
р. со́боль, бр. со́баль, др. собель, п. soból, ч. sobol, слц. sobol’, вл. soboł «соболь», болг. соболе́ц «ховрашок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
соболе́вий
соболеня́
соболи́ний
соболи́ця
соболівни́к
«фахівець із соболівництва»
соболівни́цтво
соболівни́цький
собольо́вий
соболя́
соболя́тник
«мисливець за соболями»
соболя́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́баль | білоруська |
| соболе́ц «ховрашок» | болгарська |
| soboł «соболь» | верхньолужицька |
| tebelus/zobel «соболь» | давньоверхньонімецька |
| śabálaḥ «перістий, плямистий» | давньоіндійська |
| собель | давньоруська |
| Zobel | нововерхньонімецька |
| soból | польська |
| sobolь | праслов’янська |
| со́боль | російська |
| sobol' | словацька |
| sable «тс.» | французька |
| sobol | чеська |
| śabáraḥ «тс.» | ? |
| sable «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України