СНІДАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сні́дати
псл. sъnědati, sъněsti «тс.», утворені з префікса sъn- «з-» і дієслова jěsti, jědati «їсти»;
р. заст. і діал. снеда́ть «їсти», бр. сне́даць «снідати», др. сънѣдати «їсти», cънѣсти «з’їсти», п. заст. śniadać «снідати», ч. snídat(i), вл. snědać, нл. snidaś «тс.», стсл. сънѣдати «їсти», сънѣсти «з’їсти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсні́дати
посніда́ння
«пора сніданку»
посніда́нок
«другий сніданок»
посні́дкува́ти
«поснідати»
сні́дальниця
«та, що снідає»
(зокрема, у весільному обряді)
сні́да́ння
сніда́нок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сне́даць «снідати» | білоруська |
| snědać | верхньолужицька |
| сънѣдати «їсти» | давньоруська |
| snidaś «тс.» | нижньолужицька |
| śniadać «снідати» | польська |
| sъnědati | праслов’янська |
| снеда́ть «їсти» | російська |
| сънѣдати «їсти» | старослов’янська |
| cънѣсти «з’їсти» | українська |
| сънѣсти «з’їсти» | українська |
| snídat(i) | чеська |
| sъněsti «тс.» | ? |
| sъn- «з-» | ? |
| jědati «їсти» | ? |
| снеда́ть «їсти» | ? |
| śniadać «снідати» | ? |
сні́док «зірочки жовті, Gagea lutea» (бот.)
«бугила лісова, Anthrіscus silvestris» Mak;
пов’язане зі сні́дати, псл. sъnědati «з’їдати, їсти»;
назви зумовлені тим, що ці рослини можуть вживатися в їжу;
р. [снедо́к] «бугила», бр. [снедзік] «зірочки жовті»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
снідове́ць
«діоскорея, Dioscorea alata»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| снедзік «зірочки жовті» | білоруська |
| sъnědati «з’їдати, їсти» | праслов’янська |
| снедо́к «бугила» | російська |
| сні́дати | ? |
сня́діти «пліснявіти, вкриватися слизом»
укр. сни- замість очікуваного сні- з’явилось, мабуть, у зв’язку з потребою розмежування з основою сні́дати;
зміна початкового sm- на sn- відбулась, очевидно, на ґрунті західнослов’янських мов;
загальноприйнятого пояснення не має;
зіставляється з лит. smélti «темніти, брудніти, бліднути», яке зводиться до іє. *smel- «тліти, повільно згорати», звідки й псл. smaliti, укр. смалити (Machek ESJČ 564; Holub–Kop. 341);
пов’язується також з псл. mědь «мідь» (Brückner 533; Skok III 292);
п. śniady «смуглий», śniedź «мідянка, зелений наліт на окисленій міді», śniedzieć «покриватися мідянкою», ст. śmiady «смуглий», ч. snědó «смуглий» (‹ ст. smědó), слц. snedó «тс.», цсл. смѣдъ (вид фарби);
Фонетичні та словотвірні варіанти
засни́діти
«змарніти»
осніді́ти
«потьмяніти, покритися нальотом»
пересня́діти
«злиденно прожити»
сна́діти
«пліснявіти»
снадь
«пліснява Нед, Дз, Мо; загар, смуглявість»
сни́діти
«тс. Па; вицвітати (про фарби); брудніти, іржавіти Нед»
сни́дява
«пліснява, цвіль»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *smel- «тліти, повільно згорати» | індоєвропейська |
| smélti «темніти, брудніти, бліднути» | литовська |
| śniady «смуглий»«мідянка, зелений наліт на окисленій міді»«покриватися мідянкою» | польська |
| śniedź «смуглий»«мідянка, зелений наліт на окисленій міді»«покриватися мідянкою» | польська |
| śniedzieć «смуглий»«мідянка, зелений наліт на окисленій міді»«покриватися мідянкою» | польська |
| smaliti | праслов’янська |
| mědь «мідь» | праслов’янська |
| snedó «тс.» | словацька |
| сни- | українська |
| смалити | українська |
| смѣдъ (вид фарби) | церковнослов’янська |
| snědó «смуглий» (‹ ст. smědó) | чеська |
| сні́дати | ? |
| sm- | ? |
| śmiady «смуглий» | ? |
ї́сти
псл. jasti (префіксальна звукова форма -ěsti) ‹*ēsti ‹*ēd-ti;
споріднене з прус. īst «їсти», лит. ėˊsti «їсти» (про тварин), лтс.êst «тс.», дінд. ádmi «їм», лат. edo, гр. ἔδω, хет. etmi «тс.», гот. itan «їсти», дісл. eta, двн. eʒʒan, нвн. essen «тс.», кімр. esu (‹*et-tu-) «пожирати»;
іє. *ed- «їсти»;
р. есть, бр. есць, др. ѣсти, п. jeść, ч. jísti, слц. jesť, вл. нл. jěsć, полаб. jest, болг. ям, м. jade, схв. jȅcmu, слн. jésti, стсл. асти, сънѣсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в'їда́ти
«сваритися»
в'ї́дливий
доїда́ти
«досаждати»
дої́дливий
з'ї́день
«пожирання»
з'їджь
«витрата їжі»
з'ї́ди
«недоїдене сіно, солома»
з'ї́дини
«тс.»
з'ї́дища
«місце, де лежать залишки худоби, пожертої звірами»
з'ї́дливий
«в’їдливий»
з'їду́щий
з'їжа
«їжа; витрата їжі»
з'їжь
«витрата їжі»
за'ї́жка
«тс.»
заїда́тися
«сваритися»
за́їди
«виразки в куточках рота»
заї́дливий
за́їдник
«жовторотий»
заїдня́
«сварка»
заї́док
«закуска»
заї́лий
«злий»
ззі́жа
«витрата їжі; ненажера»
їда́
їда́к
«їдець»
їдаки́
«зуби»
їда́ло
«шлунок; рот Я»
їда́льний
«їстівний»
їда́льня
їда́ти
їде́ння
«їжа»
їде́ць
їдже́ння
«їжа»
їди́ме
їди́мий
їді́ння
їдки́й
ї́дло́
«тс.»«сварка»
їдови́тий
«невибагливий до їжі»
їдо́к
«їдець»
їдо́м
(у виразі ї. їсти «лаяти»)
їдо́мий
«тс.»
їду́н
«тс.»
їду́ха
«охоча поїсти»
їдце́м
їдьма́
«тс.»
їдю́чий
«кусливий»
(про муху)
ї́жа
ї́живо
«їжа»
ї́жно
«ситно, достатньо їжі»
їство́
їстивне́
їсти́вни́й
«їстівний»
ї́стиво
«тс.»
їстинли́вий
«охочий до їди, ненажерливий»
ї́стися
«сваритися»
їстівне́
їстівни́й
ї́стки
їстни́й
їстови́тий
«тс. Ж; їстівний Я»
їстовни́й
«тс.»
їсто́вни́й
«тс.»
ї́стоньки
ї́сточки
їсту́н
«їдець»
їсту́ні
ї́ці
(дит.)(Me)
надої́да
надоїда́ти
надої́дливий
надої́сти
наї́дений
наї́джений
на́ї́док
«їда; ситість»
недоїда́ти
недо́їдок
об'їда́ло
об'ї́док
об'їсни́й
«ненажерливий»
обі́д
обі́дальник
обі́дати
обі́дішній
обі́дній
обі́дня
пeредобі́дній
передобі́ддя
передобі́док
«передобідня закуска; передобідній час»
пере́їди
«з’їди; об’їдки»
підобі́д
підобі́дати
підобі́дній
пої́дка
«кількість їжі, споживаної за один раз»
пої́дливий
«нищівний»
по́їдом
приїда́тися
«набридати»
сніда́нок
сні́дати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| есць | білоруська |
| ям | болгарська |
| jěsć | верхньолужицька |
| itan «їсти» | готська |
| ἔδω | грецька |
| eʒʒan | давньоверхньонімецька |
| ádmi «їм» | давньоіндійська |
| eta | давньоісландська |
| ѣсти | давньоруська |
| *ed- «їсти» | індоєвропейська |
| esu «пожирати» (‹*et-tu-) | кімрська |
| *et-tu- | кімрська |
| edo | латинська |
| ėˊsti «їсти» (про тварин) | литовська |
| êst «тс.» | литовська |
| jade | македонська |
| jěsć | нижньолужицька |
| essen «тс.» | нововерхньонімецька |
| jest | полабська |
| jeść | польська |
| jasti (префіксальна звукова форма -ěsti) | праслов’янська |
| *ēsti | праслов’янська |
| *ēd-ti | праслов’янська |
| īst «їсти» | прусська |
| есть | російська |
| jȅcmu | сербохорватська |
| jesť | словацька |
| jésti | словенська |
| асти | старослов’янська |
| сънѣсти | старослов’янська |
| etmi «тс.» | хетська |
| jísti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України