СНІГУ — ЕТИМОЛОГІЯ

сніг

псл. sněgъ;
споріднене з лит. sniẽgas «сніг», лтс. snìegs, прус. snaigis, гот. snaiws «тс.», двн. snīwit «іде сніг», гр. νείφει, лат. nīvit «тс.», дірл. snigid «іде дощ», дінд. sníhyati «мокне, прилипає»;
іє. *sneiguh-/sniguh- «сніг»;
р. бр. м. снег, др. снѣгъ, п. śnieg, ч. sníh, слц. sneh, вл. sněh, нл. sněg, полаб. sneg, болг. сняг, схв. сни̏jег, слн. snég, стсл. снѣгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безсні́жжя
безсні́жний
засні́жений
засні́жи́ти
підсні́жний
снігниця «завірюха»
снігови́й
снігови́тий
сніго́ви́ця
снігува́ння «зберігання овочів з використанням снігу»
снігу́рка
снігу́рниця «завірюха»
снігу́ронька
снігу́рочка
сніжа́ний
сні́жениця «завірюха»
сніжи́на
сніжи́нка
сніжинкова́тий «снігоподібний»
сніжи́стий
сніжи́ти
сні́жка
сні́жни́й
сніжни́к «місце для зберігання снігу»
сніжни́ця «заметіль»
сніжняни́й «сніжний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снег білоруська
сняг болгарська
sněh верхньолужицька
snaiws «тс.» готська
νείφει грецька
snīwit «іде сніг» давньоверхньонімецька
sníhyati «мокне, прилипає» давньоіндійська
snigid «іде дощ» давньоірландська
снѣгъ давньоруська
*sneig «сніг» індоєвропейська
nīvit «тс.» латинська
snìegs латиська
sniẽgas «сніг» литовська
снег македонська
sněg нижньолужицька
sneg полабська
śnieg польська
sněgъ праслов’янська
snaigis прусська
снег російська
jег сербохорватська
sneh словацька
snég словенська
снѣгъ старослов’янська
sníh чеська

зни́гарик «зяблик, Fringilla coelebs L.» (орн.)

очевидно, фонетичний варіант слова [сніга́рик] «тс.», похідного від сніг (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніга́рик «тс.» ?
сніг ?

снігови́к «льодовичник, Boreus Latr.» (ент.)

похідне утворення від сніг;
назва зумовлена тим, що льодовичник є активним лише в холодну пору року й у відлигу швидко бігає по снігу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

снігоми́рка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніг ?

снігу́р «Pyrrhula Br.; [подорожник сніговий, пуночка арктична, Plectrophenax nivalis (Emberiza nivalis) Нед]» (орн.)

пор. лит. sniegìnis «снігур» (букв. «сніговий»), лтс. sniẽdze «тс.»;
назва зумовлена тим, що снігурі восени і взимку більше помітні, ніж улітку (Птицы СССР 574);
похідне утворення від сніг;
р. снеги́рь, сниги́рь, бр. снягі́р «тс.», п. śniegula «подорожник сніговий», ч. [sněhule], слц. snehulka «тс.», вл. sněhula «снігур», нл. sněgula «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сни́гир
сніга́р «тс.»
сніги́р «снігур, Pyrrhula»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снягі́р «тс.» білоруська
sněhula «снігур» верхньолужицька
sniẽdze «тс.» латиська
sniegìnis «снігур» (букв. «сніговий») литовська
sněgula «тс.» нижньолужицька
śniegula «подорожник сніговий» польська
снеги́рь російська
snehulka «тс.» словацька
сниги́рь українська
sněhule чеська
sniegìnis «снігур» (букв. «сніговий») ?
сніг ?

снігу́рка «анемона дібровна, Anemone nemorosa L.; підсніжник звичайний, Galanthus nivalis L. Mak; (мн.) білоцвіт весняний, Leucojum vernum L. Mak» (бот.)

похідне утворення від сніг;
назва зумовлена раннім цвітінням і білим кольором квіток;
Фонетичні та словотвірні варіанти

снігу́р «анемона дібровна»
сніжка «білоцвіт весняний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніг ?

сні́жник «м’якотілка, Cantharis L.» (ент.)

пов’язане зі сніг;
назва мотивується тим, що личинки м’якотілкових у відлигу часто зустрічаються на снігу;
як семантичну паралель пор. іншу назву цих жуків сні́жні черв’яки́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніг ?
іншу ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України