СНІГОВИТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

сніг

псл. sněgъ;
споріднене з лит. sniẽgas «сніг», лтс. snìegs, прус. snaigis, гот. snaiws «тс.», двн. snīwit «іде сніг», гр. νείφει, лат. nīvit «тс.», дірл. snigid «іде дощ», дінд. sníhyati «мокне, прилипає»;
іє. *sneiguh-/sniguh- «сніг»;
р. бр. м. снег, др. снѣгъ, п. śnieg, ч. sníh, слц. sneh, вл. sněh, нл. sněg, полаб. sneg, болг. сняг, схв. сни̏jег, слн. snég, стсл. снѣгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безсні́жжя
безсні́жний
засні́жений
засні́жи́ти
підсні́жний
снігниця «завірюха»
снігови́й
снігови́тий
сніго́ви́ця
снігува́ння «зберігання овочів з використанням снігу»
снігу́рка
снігу́рниця «завірюха»
снігу́ронька
снігу́рочка
сніжа́ний
сні́жениця «завірюха»
сніжи́на
сніжи́нка
сніжинкова́тий «снігоподібний»
сніжи́стий
сніжи́ти
сні́жка
сні́жни́й
сніжни́к «місце для зберігання снігу»
сніжни́ця «заметіль»
сніжняни́й «сніжний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снег білоруська
сняг болгарська
sněh верхньолужицька
snaiws «тс.» готська
νείφει грецька
snīwit «іде сніг» давньоверхньонімецька
sníhyati «мокне, прилипає» давньоіндійська
snigid «іде дощ» давньоірландська
снѣгъ давньоруська
*sneig «сніг» індоєвропейська
nīvit «тс.» латинська
snìegs латиська
sniẽgas «сніг» литовська
снег македонська
sněg нижньолужицька
sneg полабська
śnieg польська
sněgъ праслов’янська
snaigis прусська
снег російська
jег сербохорватська
sneh словацька
snég словенська
снѣгъ старослов’янська
sníh чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України