СНОВИГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сновига́ти «поспішно рухатися, снувати взад і вперед, тинятися»
очевидно, результат контамінації слів снува́ти і ми́га́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
снови́га
«(ент.) муха, Anthomyia Meigen; [той, хто сновигає]»
снови́ґа
«тс.»
сновиґа́йло
«муха-сновига»
сновиґа́ти
сновіда́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| снува́ти | ? |
| ми́га́ти | ? |
сновида́ти(ся) «тинятися, сновигати, снувати, вештатися (по хаті тощо); як лунатик, як уві сні несвідомо бродити Нед»
очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми сновига́ти (сновиґа́ти) «ходити без певної мети, без визначеного напрямку; поспішно рухатися, снувати в різних напрямках, назад і вперед; [як лунатик, як уві сні несвідомо бродити]», зближеної з снови́да «лунатик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
снавида́ти
«як лунатик, як уві сні несвідомо бродити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сновига́ти «ходити без певної мети, без визначеного напрямку; поспішно рухатися, снувати в різних напрямках, назад і вперед; [як лунатик, як уві сні несвідомо бродити]» (сновиґа́ти) | ? |
| снови́да «лунатик» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України