СНОБ — ЕТИМОЛОГІЯ
сноб «людина, яка намагається сліпо наслідувати смаки і манери вищого суспільства»
запозичення з англійської мови;
англ. snob «тс.; вискочень; поганий ремісник, який працює під час страйку за низьку плату; поденник; швець; людина низького походження, плебей» (спочатку «учень шевця, шевчук») загальноприйнятої етимології не має;
пов’язання з дієсловом snub «обрізати» (первісно «зрізувати, стинати коротко») (Weekley 1369) потребує додаткової аргументації, як і виведення (Kluge–Mitzka 712) від лат. s(ine) nob(ilitate) «незнатний» (букв. «без знатності»), поширеного у ХІХ ст. в Оксфорді й Кембріджі як примітка до прізвищ студентів нешляхетного походження, щоправда, матрикулами не підтверджена (Hortrup Zeitschrift für deutsche Wortforschung 19 (1963), 64);
р. бр. болг. м. сноб, п. ч. слц. snob, схв. сно̏б, слн. snób;
Фонетичні та словотвірні варіанти
снобі́зм
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| snob «тс.; вискочень; поганий ремісник, який працює під час страйку за низьку плату; поденник; швець; людина низького походження, плебей» (спочатку «учень шевця, шевчук») | англійська |
| сноб | білоруська |
| сноб | болгарська |
| s(ine) nob(ilitate) «незнатний» (букв. «без знатності») | латинська |
| сноб | македонська |
| snob | польська |
| сноб | російська |
| б | сербохорватська |
| snob | словацька |
| snób | словенська |
| snob | чеська |
| snub «обрізати» (первісно «зрізувати, стинати коротко») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України