СНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сон
псл. *sъnъ ‹ *sъpnъ, пов’язане з sъpati «спати»;
споріднене з лит. sãpnas «сон», sãpnis, лтс. sapnis, дінд. svápnaḥ, гр. ὕπνος, лат. somnus «тс.»;
р. бр. м. сон, др. сънъ, п. ч. слц. sen, вл. són, нл. soń, болг. сън, схв. са̏н, слн. sèn, стсл. сънъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсо́нний
безсо́нниця
безсо́ння
висина́тися
«снитися»
ви́снитися
«приснитися»
засина́ти
засну́лий
засну́ти
зисну́тися
«прокинутися»
насо́нний
«снотворний»
осо́н
«сон»
пересо́нь
«перший сон»
просина́тися
просну́тися
просо́нє
просо́нок
«тс.»
сни́ти
«бачити уві сні»
сни́тися
«ввижатися уві сні»
сонли́вий
сонли́виці
«стан, коли весь час хочеться спати»
сонли́виця
сонни́вий
сонни́виця
со́нний
со́нник
«книга, в якій тлумачаться сни»
со́нни́ці
«тс.»
сонно́та
«сонливість»
со́ннощі
«сонність»
со́нько́
«той, хто любить спати»
соню́га
со́ня
«тс.»
соня́чий
«сонний»
спросо́нку
спросо́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сон | білоруська |
| сън | болгарська |
| són | верхньолужицька |
| ὕπνος | грецька |
| svápnaḥ | давньоіндійська |
| сънъ | давньоруська |
| somnus «тс.» | латинська |
| sapnis | латиська |
| sãpnas «сон» | литовська |
| сон | македонська |
| soń | нижньолужицька |
| sen | польська |
| *sъnъ | праслов’янська |
| сон | російська |
| н | сербохорватська |
| sen | словацька |
| sèn | словенська |
| сънъ | старослов’янська |
| sen | чеська |
| sъpati «спати» | ? |
| sãpnis | ? |
сніть «сажка, Ustilago (Pers.) Rouss. (Uredo segetum L.)» (бот.)
менш обґрунтовані зближення з дангл. gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h)- «тс., роздирати») (Kořínek LF 61, 49), зіставлення з псл. *gniti «гнити, тліти» (Skok III 297–298), пов’язання з псл. snětь «колода, обрубок» (Schuster-Šewc 1326–1327);
у такому разі назва могла бути зумовлена подібністю зовнішнього вигляду рослин, уражених грибками, до головні, обгорілого поліна (пор. інші назви цієї грибкової хвороби злаків: укр. са́жка, р. головня́, бр. са́жа, схв. га́ра, [гар, гареж, гарежина, гарка], слн. ožíg, pálež, нвн. Brand);
здебільшого пов’язується з ч. nítiti «запалювати, палити», слц. nietit’ «розпалювати», п. niecić «тс., роздмухувати», схв. ст. унитити «запалити (вогонь)», слн. nétiti «роздмухувати (вогонь)», псл. *gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти) і припускається розвиток семантики «розпалити (вогонь)» – «обпалена дровина, головня» – «сажка, [головня]»;
псл. snětъ (snětь) «сажка»;
бр. [смятый] «сажка», [смяце́й, смяця́й, сніцей, сніт, заснет] «тс.», п. śnieć «зона, сажка», ч. snet’, [snět] «тс.», snětivó «уражений сажкою», слц. snet’ «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales», вл. sněć «сажка», [smjeć], нл. sněś «тс.», болг. заст. сне́тей «сажка на житі», схв. [сни̏jет] «сажка на збіжжі», [снит], сне̑т «тс.», [(тврда) снет] «ріжки, Claviceps purpurea L.», [(прашната) снет] «сажка вівса», снèтљив «уражений сажкою», слн. snét «сажка», [smetljäj] «тс.», стсл. снѣтовъ «паршивий, покритий паршею»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́сніт
«сажка; зіпсованість, хиріння, кволість Ж»
засні́та
«зіпсованість, хиріння, кволість»
засніти́ти(ся)
«хиріти, гинути від сажки Ж; покритися сажкою; зароджуватися; закупорюватися гноєм (про рану)»
за́сніток
«зародок; нівечення, загибель Ж»
засні́ченє
«тс.»
засні́чуватися
«тс.»
о́снідок
«сажка»
присніти́тися
«запліснявіти, покритися іржею»
сніт
сніта́
сніти́й
сніти́стий
«із сажкою (про хліб)»
сніти́тися
«покриватися сажкою (про колосся); пліснявіти»
сні́тиці
(мн.)
сні́тиця
сніті́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смятый «сажка» | білоруська |
| сне́тей «сажка на житі» | болгарська |
| sněć «сажка» | верхньолужицька |
| gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h) | давньоанглійська |
| sněś «тс.» | нижньолужицька |
| niecić «тс., роздмухувати» | польська |
| śnieć «зона, сажка» | польська |
| *gniti «гнити, тліти» | праслов’янська |
| snětь «колода, обрубок» | праслов’янська |
| *gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти) | праслов’янська |
| snětъ «сажка» (snětь) | праслов’янська |
| унитити «запалити (вогонь)» | сербохорватська |
| jет «сажка на збіжжі» | сербохорватська |
| nietit' «розпалювати» | словацька |
| snet' «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales» | словацька |
| nétiti «роздмухувати (вогонь)» | словенська |
| snét «сажка» | словенська |
| снѣтовъ «паршивий, покритий паршею» | старослов’янська |
| смяце́й | українська |
| смяця́й | українська |
| сніцей | українська |
| сніт | українська |
| заснет «тс.» | українська |
| snět «тс.»«уражений сажкою» | українська |
| snětivó «тс.»«уражений сажкою» | українська |
| smjeć | українська |
| снит | українська |
| т «тс.» | українська |
| тврда «ріжки, Claviceps purpurea L.» () | українська |
| прашната «сажка вівса» () | українська |
| снèтљив «уражений сажкою» | українська |
| smetljäj «тс.» | українська |
| nítiti «запалювати, палити» | чеська |
| snet' | чеська |
| унитити «запалити (вогонь)» | ? |
| сне́тей «сажка на житі» | ? |
сить «ріжки, Claviceps purpureа Tul.» (бот.)
очевидно, результат видозміни або неправильного написання форми [сніть] «зона, сажка, Ustilago segetum L. (Tilletia)» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сніть «зона, сажка, Ustilago segetum L. (Tilletia)» | українська |
сни́тка «яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L.» (бот.)
зіставляється з псл. snětь (snětъ) «сажка зернова» (Погодин Следы 275; Фасмер ІІІ 698–699), якому відповідає укр. [сніть] «сажка зернова, Uredo segetun L.»;
пов’язується (Меркулова Очерки 62–65) з псл. *snětь (snětъ) / snitь «стебло, стовбур» (очевидно, спочатку «щось відрізане; колода, обрубок»), до якого зводиться також укр. [сніт] «колода, обрубок», причому припускається, що назва могла бути зумовлена великим порожнистим стеблом цих великостовбурних трав;
у цій гіпотезі фонетично тотожні форми snětъ (snětь) «рослина сажка» і snětъ (*snětь) «стебло, стовбур; зонтична рослина» вважаються давніми омонімами;
етимологія остаточно не з’ясована;
очевидно, сх.-сл. *snětъka, *snětь/ snitь «їстівна зонтична рослина»;
р. [снитка, снитва, снить, сныдка, снытка, сныть], бр. [сні́тка, сны́тка, сныты́, шны́тка, шні́тка, шніць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
снит
снить
снітка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сні́тка | білоруська |
| snětь «сажка зернова» (snětъ)(Погодин Следы 275; Фасмер ІІІ 698--699) | праслов’янська |
| *snětь / snitь «стебло, стовбур» (snětъ)(очевидно, спочатку «щось відрізане; колода, обрубок») | праслов’янська |
| снитка | російська |
| сніть «сажка зернова, Uredo segetun L.» | українська |
| сніт «колода, обрубок» | українська |
| снитва | українська |
| снить | українська |
| сныдка | українська |
| снытка | українська |
| сныть | українська |
| сны́тка | українська |
| сныты́ | українська |
| шны́тка | українська |
| шні́тка | українська |
| шніць «тс.» | українська |
| *snětъka | ? |
| snitь «їстівна зонтична рослина» | ? |
сніт «колода, обрубок, оцупок»
виведення від нвн. Schnitt «розріз, шматок» (Шелудько 46) помилкове;
споріднене з гот. sneiþan «різати, збирати урожай», дісл. snīða (sneið) «тс.», sneið «відрізаний кусок; причіпка», дангл. snīðan «різати; рубати, ударяти», днн. snīthan «різати», гол. snijden, двн. snīdan, нвн. schneiden «тс.»;
псл. snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане»);
бр. [сніт] «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек», [снет] «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика», [снёт, снето́к, снётка, сне́ціна, сніці́на, снято́к] «тс.», п. śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті», [śniad] «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві», ч. snět’ «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]», [snět] «тс.; стовбур дерева; корпус тіла», [snítka] «трухляве дерево; трухлява колода», [snítek] «тс.», слц. [snet’] «гілка» [snet] «тс.», [snietka] «тонка гілка», нл. *snět «пень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
снєдь
«накривка очка дуплянки -- вулика з видовбаної колоди»
снєт
снєть
«тс.»
снить
сні́та
«тс.»
снітува́ти
«рубати ліс»
снот
«дошка, яка закриває великий боковий отвір і кришку дуплянки; кришка великого бокового отвору дуплянки»
цніт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сніт «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек» | білоруська |
| snijden | голландська |
| sneiþan «різати, збирати урожай» | готська |
| snīðan «різати; рубати, ударяти» | давньоанглійська |
| snīdan | давньоверхньонімецька |
| snīða «тс.» (sneið) | давньоісландська |
| snīthan «різати» | давньонижньонімецька |
| *snět «пень» | нижньолужицька |
| Schnitt «розріз, шматок» | нововерхньонімецька |
| schneiden «тс.» | нововерхньонімецька |
| śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті» | польська |
| snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане») | праслов’янська |
| snet' «гілка»«тс.» | словацька |
| снет «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика» | українська |
| снёт | українська |
| снето́к | українська |
| снётка | українська |
| сне́ціна | українська |
| сніці́на | українська |
| снято́к «тс.» | українська |
| śniad «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві» | українська |
| snět «тс.; стовбур дерева; корпус тіла» | українська |
| snítka «трухляве дерево; трухлява колода» | українська |
| snítek «тс.» | українська |
| snietka «тонка гілка» | українська |
| snět' «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]» | чеська |
| sneið «відрізаний кусок; причіпка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України