СНЕТОК — ЕТИМОЛОГІЯ

сни́ток «атерина, Atherina L.» (іхт.)

остаточно не з’ясоване;
здебільшого висловлюються припущення про запозичення з північногерманських мов (шв. [stint] «дрібна марена», дат. [stint(e)] «риба, подібна до вугра», норв. [stinta] «вид невеликої промислової риби») або про видозмінене утворення на основі, можливо, споріднених із скандинавськими формами, снн. нн. stint «корюшка», свн. stinz(e), нвн. Stint «тс.» (Грот Фил. раз. ІІ 453; Рейф 856; Даль IV 245; Преобр. ІІ 347; Фасмер ІІІ 698; Mikl. EW 312) чи про походження через метатезу від фін. sintti «тс.» (Kalima 218);
усі ці припущення є непевними з фонетичних міркувань (вихідною мала б бути гіпотетична форма з початковим *sn-);
потребує також додаткової аргументації припущення Фасмера (ІІІ 698) про запозичення з якоїсь скандинавської мови у давньоруську гіпотетичної форми *стuтъ з наступною видозміною у форму *снuтъ внаслідок дисиміляції (t–t›n–t) подібно до др. Къснятинъ, видозміненого зі стсл. Конъстантинъ, Костантинъ;
неприйнятним видається припущення про вплив групи слів р. снѣдь, снѣдать (Преобр. ІІ 347), др. *сънѣдь (Смирнов РФВ 14, 179);
викликає сумнів пов’язання (Leder 44) з псл. snětь «cажка зернова» за ознакою темного кольору, якого набуває корюшка, коли її підсушують у спеціальних печах;
р. [снето́к] «атерина; корюшка, Osmerus eperlanus eperlanus morpha spirinchus», [снито́к] «корюшка», [снято́к] «тс.», ст. снѣтъ (1626), бр. снято́к, [стынка], п. stynka, [stinka, stynt, sztynka] «тс.», схв. снетац «тюлька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

синітка «тс.»
сні́дка «тюлька»
сні́ток
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снято́к білоруська
Къснятинъ давньоруська
*сънѣдь давньоруська
stint «корюшка» нижньонімецька
Stint «тс.» нововерхньонімецька
stinta «вид невеликої промислової риби» норвезька
stynka польська
snětь «cажка зернова» праслов’янська
снѣдь російська
снето́к «атерина; корюшка, Osmerus eperlanus eperlanus morpha spirinchus» російська
снетац «тюлька» сербохорватська
stinz(e) середньоверхньнімецька
stint «корюшка» середньонижньонімецька
Конъстантинъ старослов’янська
снито́к «корюшка» українська
снято́к «тс.» українська
стынка українська
stinka «тс.» українська
stynt «тс.» українська
sztynka «тс.» українська
sintti «тс.» фінська
stint(e) «риба, подібна до вугра» ?
*стuтъ (t--t›n--t) ?
*снuтъ (t--t›n--t) ?
Костантинъ ?
снѣдать ?
снѣтъ (1626) ?

сніт «колода, обрубок, оцупок»

псл. snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане»);
споріднене з гот. sneiþan «різати, збирати урожай», дісл. snīða (sneið) «тс.», sneið «відрізаний кусок; причіпка», дангл. snīðan «різати; рубати, ударяти», днн. snīthan «різати», гол. snijden, двн. snīdan, нвн. schneiden «тс.»;
виведення від нвн. Schnitt «розріз, шматок» (Шелудько 46) помилкове;
бр. [сніт] «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек», [снет] «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика», [снёт, снето́к, снётка, сне́ціна, сніці́на, снято́к] «тс.», п. śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті», [śniad] «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві», ч. snět’ «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]», [snět] «тс.; стовбур дерева; корпус тіла», [snítka] «трухляве дерево; трухлява колода», [snítek] «тс.», слц. [snet’] «гілка» [snet] «тс.», [snietka] «тонка гілка», нл. *snět «пень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

снєдь «накривка очка дуплянки -- вулика з видовбаної колоди»
снєт
снєть «тс.»
снить
сні́та «тс.»
снітува́ти «рубати ліс»
снот «дошка, яка закриває великий боковий отвір і кришку дуплянки; кришка великого бокового отвору дуплянки»
цніт «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сніт «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек» білоруська
snijden голландська
sneiþan «різати, збирати урожай» готська
snīðan «різати; рубати, ударяти» давньоанглійська
snīdan давньоверхньонімецька
snīða «тс.» (sneið) давньоісландська
snīthan «різати» давньонижньонімецька
*snět «пень» нижньолужицька
schneiden «тс.» нововерхньонімецька
Schnitt «розріз, шматок» нововерхньонімецька
śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті» польська
snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане») праслов’янська
snet' «гілка»«тс.» словацька
снет «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика» українська
снёт українська
снето́к українська
снётка українська
сне́ціна українська
сніці́на українська
снято́к «тс.» українська
śniad «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві» українська
snět «тс.; стовбур дерева; корпус тіла» українська
snítka «трухляве дерево; трухлява колода» українська
snítek «тс.» українська
snietka «тонка гілка» українська
snět' «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]» чеська
sneið «відрізаний кусок; причіпка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України