СНАСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
снасть «знаряддя; одяг; опорна частина споруди; (мн.) обладнання щогл, трос, канат; (заст.) скелет»
очевидно, пов’язане з р. [сна́дить] «складати, скріпляти» і, далі, з псл. snad- «легкий»;
р. снасть, бр. снасць, др. снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осна́стка
осна́щення
переосна́щення
снасти́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| снасць | білоруська |
| снасть «знаряддя, пристрій, озброєння, збруя» | давньоруська |
| snad- «легкий» | праслов’янська |
| сна́дить «складати, скріпляти» | російська |
| снасть | російська |
сна́дний «легкий; податливий; щедрий»
запозичення із західнослов’янських мов;
п. snadny «легкий», ч. слц. snadnó «тс.», вл. snadny «тс., слабий», нл. snadny «мізерний, незначний» разом з п. вл. snadź «мабуть», ч. snad, слц. snád’, нл. snaź «тс.» зіставляються з р. [сна́дить] «складати, скріпляти, підганяти, спаровувати (птахів)», р.-цсл. снадь «поверхня, верх» і зводяться до псл. snad- «легкий», яке загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується з р. снасть (Фасмер ІІІ 696; Holub–Kop. 343), лтс. snāt «легко скручувати, сплітати» (Schuster-Šewc 1326), псл. snaga «снага» (Brückner 505; Holub–Kop. 343);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| snadny «тс., слабий» | верхньолужицька |
| snadź «мабуть» | верхньолужицька |
| snāt «легко скручувати, сплітати» | латиська |
| snadny «мізерний, незначний» | нижньолужицька |
| snaź «тс.» | нижньолужицька |
| snadny «легкий» | польська |
| snadź «мабуть» | польська |
| snad- «легкий» | праслов’янська |
| snaga «снага» | праслов’янська |
| сна́дить «складати, скріпляти, підганяти, спаровувати (птахів)» | російська |
| снасть | російська |
| снадь «поверхня, верх» | русько-церковнослов’янська |
| snadnó «тс.» | словацька |
| snád' | словацька |
| snadnó «тс.» | чеська |
| snad | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України