СМІЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ

смі́лка «Silene L.; [коронарія зозуляча, Coronaria (Lychnis) flos cuculi (L.) Mak; віскарія клейка, Viscaria viscosa (V. vulgaris); звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.]» (бот.)

назви зумовлені тим, що в більшості цих рослин окремі частини стебла липкі;
похідні утворення від смола́;
р. смолёвка «Silene L.», смо́лка «віскарія», [смо́льник] «тс.», бр. смалёўка «Silene L.», смо́лка «віскарія», [смолка балацяная] «коронарія», [смолка баравая] «тс.», п. smołka «віскарія», ч. smolnička, схв. [смолац, смољац], слн. smоlníca «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

смилка «віскарія клейка»
смо́лавка біла «смілка поникла, Silene nutans L.»
смолина «медівник, підмаренник справжній, Galium verum L.»
смо́лка «Silene L.; [коронарія зозуляча Mak; віскарія клейка Mak]»
смолявка «Silene L.»
смоля́нка «тс. Mak; віскарія клейка»
шмілка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смалёўка «Silene L.» білоруська
смо́лка «віскарія» білоруська
смолка балацяная «коронарія» білоруська
смолка баравая «тс.» білоруська
smołka «віскарія» польська
смолёвка «Silene L.» російська
смо́лка «віскарія» російська
смо́льник «тс.» російська
смолац сербохорватська
смољац сербохорватська
smоlníca «тс.» словенська
смола́ українська
smolnička чеська

липни́к «віскарія клейка, смолянка клейка, Viscaria vulgaris Roehl. (V. viscosa Aschers.) Mak; смілка клейка, Silene viscosa Pers.» (бот.)

назви пов’язані з ли́пнути;
всі рослини, об’єднані під цими назвами, клейкі, липучі;
пор. інші їх назви: укр. смі́лка, смоля́нка (від смола́), р. смо́лка, смолёвка, п. smołka, ч. smolnička, схв. смолац, смољац «віскарія клейка», слн. smolnica «тс.»;
р. [лепок] «віскарія», [липу́шка, прилип] «тс.», п. [lepnica] «смілка», ч. [lepek] «віскарія клейка», [lepavka, lepovica] «тс.», схв. лепица «віскарія, смілка», љепица, лèпак «тс.», лепењача «Silene otites Wib.», прилепача «віскарія клейка», прилепак «тс.; смілка армерієвидна, Silene armeria L.», прилепка «тс.», слн. lépnica «смілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лепти́ця «віскарія клейка»
липен «смілка, Silene L.»
липиця
липка
липняк
липчиця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
smołka польська
lepnica «смілка» польська
смо́лка російська
смолёвка російська
лепок «віскарія» російська
липу́шка російська
прилип «тс.» російська
смолац сербохорватська
смољац «віскарія клейка» сербохорватська
лепица «віскарія, смілка» сербохорватська
љепица сербохорватська
лèпак «тс.» сербохорватська
лепењача «Silene otites Wib.» сербохорватська
прилепача «віскарія клейка» сербохорватська
прилепак «тс.; смілка армерієвидна, Silene armeria L.» сербохорватська
прилепка «тс.» сербохорватська
smolnica «тс.» словенська
lépnica «смілка» словенська
ли́пнути українська
смі́лка українська
смоля́нка (від смола́) українська
смола́ українська
smolnička чеська
lepek «віскарія клейка» чеська
lepavka «тс.» чеська
lepovica «тс.» чеська

сміти

псл. sъměti «сміти», sъmělъ «смілий»;
етимологія остаточно не з’ясована;
пов’язується з гот. mōþs (род. в. mōdis) «гнів», двн. muot «тс.; дух», гр. μαίομαι«прагну», лат. mōs (род. в. mōris) «воля; звичай» (Bern. II 47; Torp 322; Feist 365; Schmidt KZ 37, 45; Walde–Hofm. II 114–115; Fick I 507; KZ 22, 377);
розглядається як похідне утворення від гіпотетичного іменника *sъměja (*sъmjā), який пов’язується з дінд. śímī «старанність, ретельність, ревність, завзяття», śаmati «трудиться, працює», гр. ϰάμνω «труджуся», ϰομίζω «піклуюся, забезпечую» (Meillet Études 43);
виводиться від *sŭmē-, спорідненого з лит. sumdyti «цькувати», кімр. chwyfio «рухати», ірл. do-sennaim «гнати, полювати», і припускається розвиток значення «рухатися, мчати» → «сміти, бажати досягти» (Čop Sl. revija 5–7, 1954, 233–234);
мало обґрунтоване пов’язання з іє. *mē- «міряти» (van Wijk ZfSlPh 13, 88; Bern. II 47);
р. сметь, сме́лый, бр. смець, сме́лы, др. съмѣти «сміти; мати право», п. śmieć, śmiały, ч. směti, (smíti), směló, слц. smiet’, smeló, вл. směć, нл. směś, болг. сме́я, смел, м. смее, смел, схв. сме̏ти, (смjе̏ти), сме̏о, слн. sméti, smél, стсл. съмѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

всміти «наважитися»
насмі́литися
насмі́ти «насмілитися»
недосміва́ти «не наважуватися»
несмі́лко «нешвидко, повільно»
осмі́лений «який осмілів»
осмі́лити
осмі́литися
осмі́лювати
осмі́люватися
осміля́ти
осміля́тися
розісмі́литися «осміліти, наважитися» (Ме)
розсмі́ливити «підбадьорити»
розсмі́лити «тс.»
сміле́ць «сміливець»
сміли́вець
смі́ли́вий
сміливі́шати
смі́лий
смілі́ти
смілі́шати
смі́лко «сміливо»
сміло́к
смільча́к «тс.»
сміля́вий «смілий»
сміля́к
смія́ти «сміти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ϰομίζω «піклуюся, забезпечую» білоруська
смець білоруська
сме́лы білоруська
сме́я болгарська
смел болгарська
směć верхньолужицька
mōþs «гнів» (род. в. mōdis) готська
μαίομαι «прагну» грецька
ϰάμνω «труджуся» грецька
muot «тс.; дух» давньоверхньонімецька
śímī «старанність, ретельність, ревність, завзяття» давньоіндійська
śаmati «трудиться, працює» давньоіндійська
съмѣти «сміти; мати право» давньоруська
*mē- «міряти» (van Wijk ZfSlPh 13, 88; Bern. II 47) індоєвропейська
do-sennaim «гнати, полювати» ірландська
chwyfio «рухати» кімрська
mōs «воля; звичай» (род. в. mōris)(Bern. II 47; Torp 322; Feist 365; Schmidt KZ 37, 45; Walde--Hofm. II 114--115; Fick I 507; KZ 22, 377) латинська
sumdyti «цькувати» литовська
смее македонська
смел македонська
směś нижньолужицька
śmieć польська
śmiały польська
sъměti «сміти» праслов’янська
sъmělъ «смілий» праслов’янська
*sъměja (*sъmjā) праслов’янська
*sŭmē- праслов’янська
сметь російська
сме́лый російська
сме̏ти (смjе̏ти) сербохорватська
сме̏о сербохорватська
смjе̏ти сербохорватська
smiet' словацька
smelý словацька
sméti словенська
smél словенська
съмѣти старослов’янська
směti (smíti), směló чеська
smíti чеська
smělý чеська
smíti чеська
smělý чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України