СМУЖНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сму́га «видовжена часина простору; довгастий тонкий шматок; [водяна поверхня серед трясовини Ч; [райдуга ВеЗа]»
псл. smuga «темна пляма; смуга»;
здебільшого зіставляється з лтс. smaugs «тонкий, стрункий», лит. smáugti «давити; душити (димом)», sùsmauga «звуження», дісл. smuga «заглибина, лазівка», smoga «тс.», smeygja «притискати, натягати», smjúga «притискатися», дангл. smūgan «тс.», свн. sich smougen «тулитися», снн. smuk «гнучкий, еластичний, витончений», свн. smiegen «удавлювати, утискати», що продовжують іє. *(s)meugh-/(s)meug- «намазувати; шмигнути», до якого можуть бути зведені також семантично більш віддалені псл. [smuglъ-jь] «темний» (укр. сму́глий) та псл. smaga «жар, спека; висушений» (укр. сма́га́);
р. [сму́га] «темна пляма, смуга», бр. [сму́га́] «намул після розтавання снігу; баговиння; низьке місце; грузьке болото; наліт на металевому посуді», п. нл. smuga, ч. šmouha «брудна смуга», [smouha, smuha] «тс.», слц. šmúha (šmuha) «продовгувата пляма, смуга», вл. smuha «смуга; риска», нл. smuga «широка смуга, широкий рядок; проділ у волоссі», слн. [smúga] «смуга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́сму́га
пасмугува́ти
«робити темні смуги»
па́смужка
пасму́жний
«смугастий»
пере́смуга
«поперечна смуга»
пересну́г(а)
«смуга, лінія»
пересну́говатий
«смугастий»
посмугува́ти
посму́жжя
«пасмуга»
посму́жити
посму́жний
смуга́лина
«смуга води серед трясовини»
смугана́стий
«смугастий»
смугани́стий
смуга́р
«брудна смуга; слід бруду»
смугаря́стий
«тс.»
смуга́стий
сму́гатися
«забруднюватися»
смуга́ч
«ссавець ряду китоподібних з поздовжніми складками (смугами) шкіри»
смугна́стий
смугови́й
смугува́ти
«бити, залишаючи смуги»
смужа́лина
«тс.; мокра низина з джерелами»
смужа́стий
«смугастий»
смужи́лка
«вузька смуга»
сму́жка
смужка́стий
смужка́тий
смужкува́тий
«тс.»
сму́жний
черезсму́жний
шму́га
«смуга»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сму́га́ «намул після розтавання снігу; баговиння; низьке місце; грузьке болото; наліт на металевому посуді» | білоруська |
| smuha «смуга; риска» | верхньолужицька |
| smūgan «тс.» | давньоанглійська |
| smuga «заглибина, лазівка» | давньоісландська |
| *(s)meugh-/(s)meug- «намазувати; шмигнути» | індоєвропейська |
| smaugs «тонкий, стрункий» | латиська |
| smáugti «давити; душити (димом)» | литовська |
| smuga | нижньолужицька |
| smuga «широка смуга, широкий рядок; проділ у волоссі» | нижньолужицька |
| smuga | польська |
| smuga «темна пляма; смуга» | праслов’янська |
| smuglъ-jь «темний» (укр. сму́глий) | праслов’янська |
| smaga «жар, спека; висушений» (укр. сма́га́) | праслов’янська |
| сму́га «темна пляма, смуга» | російська |
| sich smougen «тулитися» | середньоверхньнімецька |
| smiegen «удавлювати, утискати» | середньоверхньнімецька |
| smuk «гнучкий, еластичний, витончений» | середньонижньонімецька |
| šmúha «продовгувата пляма, смуга» (šmuha) | словацька |
| smúga «смуга» | словенська |
| smouha «тс.» | українська |
| smuha «тс.» | українська |
| šmouha «брудна смуга» | чеська |
| sùsmauga «звуження» | ? |
| smoga «тс.» | ? |
| smeygja «притискати, натягати» | ? |
| smjúga «притискатися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України