СМОТРЕТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sъmotriti «дивитися; оглядати; думати», утворене за допомогою префікса sъ- (‹*sъn-) від дієслова motriti «дивитися», похідного від прикметника *motrъ «обережний», спорідненого з лит. matrùs, išmatrùs «тс.», įmatrùs «спритний, меткий», matóti «бачити; глядіти; виднітися», įmatóti «побачити, угледіти; помітити; розрізнювати», лтс. mast «сприймати, відчувати; спостерігати», matót «відчувати, помічати», гр. ματεύω «шукаю, прямую, прагну», μάτος«розшук»;

іє. *mat- (‹*ma-) «відчування, відчуття; почуття»;

припускається (Fraenkel IF 49, 208–209) також зв’язок з псл. metati «метати, кидати», що продовжує іє. *met- (‹*mē-) «кидати; міряти», і тому пропонується для лит. matóti «глядіти», р. смотре́ть реконструкція первісного значення «кидати погляди»;

р. смотре́ть, [мотре́ть] «дивитися», бр. [сматрэ́ць] «тс.; доглядати», др. съмотрѣти «дивитися; наглядати; піклуватися; думати, міркувати», п. [smotrzyć] «збирати», [smatrzyć] «тс.», болг. [смо́тра] «думаю», [мо́тря] «дивлюся», заст. смотря́вамъ «відмічаю, звертаю увагу, бачу», схв. сма̏трити «побачити, угледіти, виявити», ма̏трити «дивитися, спостерігати, наглядати», сма́трати «вважати; (заст.) спостерігати, наглядати», смо̏трен «обачливий, обережний», слн. [smotrìv] «тс.», smótrа «огляд», smátrati «вважати, думати», цсл. мотрити «дивитися», стсл. съмотрити «подивитися, оглянути, помітити, дивитися, спостерігати, звернути увагу; впізнати; усвідомити; обміркувати, розглянути; піклуватися», съмотрати, съматр›ати «тс.»;

псл. patriti «дивитися, доглядати»;

загальноприйнятої етимології не має;

здебільшого зіставляється з дінд. pāti «стереже, пасе», лат. pāsco «пасу; доглядаю; годую», псл. pasti, укр. па́сти;

виводиться також як давнє запозичення (Трубачев Этимология 1965, 48; Мартынов Язык 47; Dukova ZfSl 24/1, 14) від ір. *pātr- (ав. pārāi) «стерегти, охороняти, захищати»;

думка (Machek ESJČ 438) про спорідненість з р. смотре́ть (а отже, й з укр. [смотрі́ти]) недостатньо обґрунтована;

не виключена можливість запозичення в українську (як і білоруську) мову з польської;

бр. [па́трыць] «шукати, виглядати», п. patrzeć, patrzyć «тс.», ч. patřiti «тс.; належати», слц. pátrat «розшукувати», схв. па̏трити «належати»;