СМОРІДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
смерді́ти
псл. *smьr̥děti «смердіти», *smordъ «смо-рід»;
споріднене з лит. smirdėˊti «смердіти», лтс. smir̂dêt «тс.», лат. merda «кал, нечистоти», гр. σμορδου̃ν «перебувати у співжитті», σμόρδωνες «вонючки», можливо, також дангл. smeortan «боліти», двн. smerza, нвн. schmerzen «тс.»;
р. смерде́ть, бр. смярдзе́ць, др. смьрдѣти, п. śmierdzieć, ч. smrdět, слц. smrdet’, вл. smjerdźeć, нл. smjer-źeś, полаб. smardĕ (3 ос. одн.), болг. смрдя́, м. смрди, схв. смр̀дети, смр́дети, слн. smrdéti, стсл. смръдѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
присме́рджувати
«трохи смердіти»
смерд
«Blaps Fabr.»
(ент.)
смердо́та
«сморід»
смердю́к
«вонючка»
смердю́х
«тс.»
смердю́чий
смердя́чий
смо́рі́д
смо́рідний
смо́род
«сморід»
смородли́вий
«смердючий»
смо́родь
сму́род
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смярдзе́ць | білоруська |
| смрдя́ | болгарська |
| smjerdźeć | верхньолужицька |
| σμορδου̃ν «перебувати у співжитті» | грецька |
| σμόρδωνες «вонючки» | грецька |
| smeortan «боліти» | давньоанглійська |
| smerza | давньоверхньонімецька |
| смьрдѣти | давньоруська |
| merda «кал, нечистоти» | латинська |
| smir̂dêt «тс.» | латиська |
| smirdėˊti «смердіти» | литовська |
| смрди | македонська |
| smjerźeś | нижньолужицька |
| schmerzen «тс.» | нововерхньонімецька |
| smardĕ (3 ос. одн.) | полабська |
| śmierdzieć | польська |
| *sm<SUP>ь</SUP>r̥děti «смердіти» | праслов’янська |
| *smordъ «смо-рід» | праслов’янська |
| смерде́ть | російська |
| смр̀дети | сербохорватська |
| смр́дети | сербохорватська |
| smrdet' | словацька |
| smrdéti | словенська |
| смръдѣти | старослов’янська |
| smrdět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України