СМОЛОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

смола́

псл. smola «смола, варена смола, вар; живиця; смолисте дерево», очевидно, пов’язане чергуванням голосних з [smaliti] «смалити, палити, пекти, закопчувати», *smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти»;
споріднене з лит. smelá «живиця, смола; варена смола; вар; дьоготь; коломазь», smélti «обмазуватися, бруднитися; темніти, замутитися», лтс. sme̦li (мн.), sme̦ls (одн.) «смолисте дерево, смола»;
р. болг. смола́, бр. смала́, др. смола, п. вл. нл. smoła, ч. smůla, smola, слц. smola, полаб. smölă «смола; пекло; духовка», м. смола, схв. сма̏ла, слн. smôla, с.-цсл. смола;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обсмо́л
обсмо́лювач
осмо́л
осмо́лка
осмо́лювач
просмо́лений
смілки́й «липкий, жирний»
смі́льни́й
смі́льниця «смолисте дерево, смолиста деревина»
смо́лавець «шмаркач»
смо́лавий «шмаркатий»
смо́лавка «нежить»
смо́лений
смоли́льний
смоли́льник
смоли́на «соснові дрова»
смоли́на́ «смолиста ялина або сосна»
смоли́нець «смоляний камінь» (мін.)
смоли́стий
смоли́ти
смоли́ці «сосновий ліс»
смо́лич «тс.»
смо́лі́ «соплі»
смолі́вка «соснова скіпка»
смолі́й «замазура»
смолки́й
смоло́ви́й
смоль «щось дуже чорне»
смо́льни́й
смольни́к «швець»
смольни́ця «смолисте дерево»
смолю́х «вид хвойного довгоносика, Pissodes» (етн.)
смо́лявка «нежить»
смоля́к «смолисте дерево»
смоляни́й
смоляни́к «смолоскип»
смоляни́стий
смоляни́ця «тс.»
смоля́нка «білизна гуцульських пастухів, виварена в маслі і жирі; клейонка»
смоля́р «смолокур»
смоля́рня «смолокурня»
смоля́рство
смоля́стий «смолистий»
смо́лячка «нежить»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смала́ білоруська
смола́ болгарська
smoła верхньолужицька
смола давньоруська
sme̦li (мн.) латиська
smelá «живиця, смола; варена смола; вар; дьоготь; коломазь» литовська
смола македонська
smoła нижньолужицька
smölă «смола; пекло; духовка» полабська
smoła польська
smola «смола, варена смола, вар; живиця; смолисте дерево» праслов’янська
смола́ російська
смола сербо-церковнослов’янська
ла сербохорватська
smola словацька
smôla словенська
smůla чеська
smola чеська
smaliti «смалити, палити, пекти, закопчувати» ?
*smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти» ?
smélti «обмазуватися, бруднитися; темніти, замутитися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України