СМОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
смола́
споріднене з лит. smelá «живиця, смола; варена смола; вар; дьоготь; коломазь», smélti «обмазуватися, бруднитися; темніти, замутитися», лтс. sme̦li (мн.), sme̦ls (одн.) «смолисте дерево, смола»;
псл. smola «смола, варена смола, вар; живиця; смолисте дерево», очевидно, пов’язане чергуванням голосних з [smaliti] «смалити, палити, пекти, закопчувати», *smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти»;
р. болг. смола́, бр. смала́, др. смола, п. вл. нл. smoła, ч. smůla, smola, слц. smola, полаб. smölă «смола; пекло; духовка», м. смола, схв. сма̏ла, слн. smôla, с.-цсл. смола;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обсмо́л
обсмо́лювач
осмо́л
осмо́лка
осмо́лювач
просмо́лений
смілки́й
«липкий, жирний»
смі́льни́й
смі́льниця
«смолисте дерево, смолиста деревина»
смо́лавець
«шмаркач»
смо́лавий
«шмаркатий»
смо́лавка
«нежить»
смо́лений
смоли́льний
смоли́льник
смоли́на
«соснові дрова»
смоли́на́
«смолиста ялина або сосна»
смоли́нець
«смоляний камінь»
(мін.)
смоли́стий
смоли́ти
смоли́ці
«сосновий ліс»
смо́лич
«тс.»
смо́лі́
«соплі»
смолі́вка
«соснова скіпка»
смолі́й
«замазура»
смолки́й
смоло́ви́й
смоль
«щось дуже чорне»
смо́льни́й
смольни́к
«швець»
смольни́ця
«смолисте дерево»
смолю́х
«вид хвойного довгоносика, Pissodes»
(етн.)
смо́лявка
«нежить»
смоля́к
«смолисте дерево»
смоляни́й
смоляни́к
«смолоскип»
смоляни́стий
смоляни́ця
«тс.»
смоля́нка
«білизна гуцульських пастухів, виварена в маслі і жирі; клейонка»
смоля́р
«смолокур»
смоля́рня
«смолокурня»
смоля́рство
смоля́стий
«смолистий»
смо́лячка
«нежить»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смала́ | білоруська |
| смола́ | болгарська |
| smoła | верхньолужицька |
| смола | давньоруська |
| sme̦li (мн.) | латиська |
| smelá «живиця, смола; варена смола; вар; дьоготь; коломазь» | литовська |
| смола | македонська |
| smoła | нижньолужицька |
| smölă «смола; пекло; духовка» | полабська |
| smoła | польська |
| smola «смола, варена смола, вар; живиця; смолисте дерево» | праслов’янська |
| смола́ | російська |
| смола | сербо-церковнослов’янська |
| ла | сербохорватська |
| smola | словацька |
| smôla | словенська |
| smůla | чеська |
| smola | чеська |
| smélti «обмазуватися, бруднитися; темніти, замутитися» | ? |
| smaliti «смалити, палити, пекти, закопчувати» | ? |
| *smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти» | ? |
осміл «омела, Loranthus europaeus L.» (бот.)
очевидно, результат контамінації слів оме́ла́ і смола́;
контамінація могла бути зумовлена липким вісцином у плодах омели, що використовувався як клей для ловлі дрібних птахів (Вісюліна–Клоков 163–164; Словн. бот. 382);
Фонетичні та словотвірні варіанти
восміл
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оме́ла́ | ? |
| смола́ | ? |
липни́к «віскарія клейка, смолянка клейка, Viscaria vulgaris Roehl. (V. viscosa Aschers.) Mak; смілка клейка, Silene viscosa Pers.» (бот.)
назви пов’язані з ли́пнути;
всі рослини, об’єднані під цими назвами, клейкі, липучі;
пор. інші їх назви: укр. смі́лка, смоля́нка (від смола́), р. смо́лка, смолёвка, п. smołka, ч. smolnička, схв. смолац, смољац «віскарія клейка», слн. smolnica «тс.»;
р. [лепок] «віскарія», [липу́шка, прилип] «тс.», п. [lepnica] «смілка», ч. [lepek] «віскарія клейка», [lepavka, lepovica] «тс.», схв. лепица «віскарія, смілка», љепица, лèпак «тс.», лепењача «Silene otites Wib.», прилепача «віскарія клейка», прилепак «тс.; смілка армерієвидна, Silene armeria L.», прилепка «тс.», слн. lépnica «смілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лепти́ця
«віскарія клейка»
липен
«смілка, Silene L.»
липиця
липка
липняк
липчиця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smołka | польська |
| lepnica «смілка» | польська |
| смо́лка | російська |
| смолёвка | російська |
| лепок «віскарія» | російська |
| липу́шка | російська |
| прилип «тс.» | російська |
| смолац | сербохорватська |
| смољац «віскарія клейка» | сербохорватська |
| лепица «віскарія, смілка» | сербохорватська |
| љепица | сербохорватська |
| лèпак «тс.» | сербохорватська |
| лепењача «Silene otites Wib.» | сербохорватська |
| прилепача «віскарія клейка» | сербохорватська |
| прилепак «тс.; смілка армерієвидна, Silene armeria L.» | сербохорватська |
| прилепка «тс.» | сербохорватська |
| smolnica «тс.» | словенська |
| lépnica «смілка» | словенська |
| ли́пнути | українська |
| смі́лка | українська |
| смоля́нка (від смола́) | українська |
| смола́ | українська |
| smolnička | чеська |
| lepek «віскарія клейка» | чеська |
| lepavka «тс.» | чеська |
| lepovica «тс.» | чеська |
смали́ти
псл. [smaliti] «смалити, палити, пекти, задимлювати, коптити», очевидно, пов’язане чергуванням голосних із smola «варена смола, вар; живиця»;
може розглядатись як продовження незасвідченого псл. *smōliti, каузативної форми до *smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти», до якого зводиться також smola, укр. смола́;
споріднене з лит. smė˜la «тліє, жевріє» і з більш віддаленими утвореннями, поширеними формантом -k-, smil˜kti «тліти; димитися, куритися», smilkóti «обкурювати (пахощами)», сірл. smāl, smōl, smūal «вогонь, полум’я; спека, жар; попіл», снідерл. smōlen «тліти; димитися, коптити», гол. smeulen, нн. smelen, [smöln] «тс., повільно горіти», флам. smoel (‹*smōla-) «душний, пекучий, жаркий», сангл. smolder «дим», англ. smoulder «тліти; тліючий вогонь», smell «запах», пгерм. *smul;
очевидно, іє. *sme(u)-l-/smō-l-/smi-l- «палити; тліти, повільно горіти; димитися; дим»;
висловлюється думка про походження слів з основою сл. smal- (smol-) від того ж кореня, що й псл. smag-, smog- (Brückner 503);
р. [сма́ли́ть] «смалити, палити, пекти», бр. смалі́ць «тс.; обпікати; [бути лютим (про мороз)]», п. smalić «смалити», вл. smalić «смалити, палити; підпікати», нл. smaliś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засма́лений
посма́лений
пусмуло́нути
«злегка обпалитися, присмалитися»
сма́лений
смалі́й
«той, хто смалить, хто ріже й осмалює свиней»
смалки́й
«сильний, різкий (вітер); дуже жаркий»
смальки́й
смальну́ти
«вистрелити; сильно вдарити»
смалю́х
«залишок обгорілого дерева на пожарищі»
сма́ляти́на
шмали́ти
шмалі́й
«тс.; холодний, різкий вітер»
шмалко́
«швидкий віл»
шмальки́й
шмальни́й
«тс.»
шмальну́ти
шмалю́г
«палиця, якою ворушать солому в печі»
шмаля́к
«тс.»
шма́лятина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smoulder «тліти; тліючий вогонь» | англійська |
| smell «запах» | англійська |
| смалі́ць «тс.; обпікати; [бути лютим (про мороз)]» | білоруська |
| smalić «смалити, палити; підпікати» | верхньолужицька |
| smeulen | голландська |
| *sme(u)-l- / smō-l- / smi-l- «палити; тліти, повільно горіти; димитися; дим» | індоєвропейська |
| smė˜la «тліє, жевріє» | литовська |
| smil˜kti «тліти; димитися, куритися» | литовська |
| smilkýti «обкурювати (пахощами)» | литовська |
| smaliś «тс.» | нижньолужицька |
| smelen | нижньонімецька |
| smöln «тс., повільно горіти» | нижньонімецька |
| smalić «смалити» | польська |
| *smul | прагерманська |
| smaliti «смалити, палити, пекти, задимлювати, коптити» | праслов’янська |
| smola «варена смола, вар; живиця» | праслов’янська |
| *smōliti | праслов’янська |
| *smel-ti «палити; тліти, жаріти; повільно горіти» | праслов’янська |
| smola | праслов’янська |
| smola | праслов’янська |
| smola | праслов’янська |
| smola | праслов’янська |
| smola | праслов’янська |
| smag- | праслов’янська |
| smog- | праслов’янська |
| сма́ли́ть «смалити, палити, пекти» | російська |
| smolder «дим» | середньоанглійська |
| smāl | середньоірландська |
| smōl | середньоірландська |
| smūal «вогонь, полум’я; спека, жар; попіл» | середньоірландська |
| smōlen «тліти; димитися, коптити» | середньонідерландська |
| smal- (smol-) | слов’янські |
| smol- | слов’янські |
| smol- | слов’янські |
| smol- | слов’янські |
| smol- | слов’янські |
| смола́ | українська |
| smoel «душний, пекучий, жаркий» (‹*smōla-) | фламандська |
| *smōla- | фламандська |
| *smōla- | фламандська |
смальцу́га «смола Нед; смола чорна і жовта, що добувається із звичайної смоли Пі»
очевидно, пов’язане із смола́ (див.);
р. [смольчу́к] «найгустіша смола», ст. смольчюг, смольчюга «тс.», [смольчуг] «особливого роду поташ, вайдаш», п. [szmelcuga] «вид поташу, вайдаш», [smelcuga, szmalzuga, smalcuga] «тс.; смолиста маса в цибуху люльки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
смольчук
«тс.»
шмальцу́га
«нечистий поташ, вайдаш»
шмальцю́га
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szmelcuga «вид поташу, вайдаш» | польська |
| smelcuga «тс.; смолиста маса в цибуху люльки» | польська |
| szmalzuga «тс.; смолиста маса в цибуху люльки» | польська |
| smalcuga «тс.; смолиста маса в цибуху люльки» | польська |
| смольчу́к «найгустіша смола» | російська |
| смольчюг | російська |
| смольчюга «тс.» | російська |
| смольчуг «особливого роду поташ, вайдаш» | російська |
| смола́ | українська |
смі́лка «Silene L.; [коронарія зозуляча, Coronaria (Lychnis) flos cuculi (L.) Mak; віскарія клейка, Viscaria viscosa (V. vulgaris); звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.]» (бот.)
похідні утворення від смола́;
назви зумовлені тим, що в більшості цих рослин окремі частини стебла липкі;
р. смолёвка «Silene L.», смо́лка «віскарія», [смо́льник] «тс.», бр. смалёўка «Silene L.», смо́лка «віскарія», [смолка балацяная] «коронарія», [смолка баравая] «тс.», п. smołka «віскарія», ч. smolnička, схв. [смолац, смољац], слн. smоlníca «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
смилка
«віскарія клейка»
смо́лавка біла
«смілка поникла, Silene nutans L.»
смолина
«медівник, підмаренник справжній, Galium verum L.»
смо́лка
«Silene L.; [коронарія зозуляча Mak; віскарія клейка Mak]»
смолявка
«Silene L.»
смоля́нка
«тс. Mak; віскарія клейка»
шмілка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смалёўка «Silene L.» | білоруська |
| смо́лка «віскарія» | білоруська |
| смолка балацяная «коронарія» | білоруська |
| смолка баравая «тс.» | білоруська |
| smołka «віскарія» | польська |
| смолёвка «Silene L.» | російська |
| смо́лка «віскарія» | російська |
| смо́льник «тс.» | російська |
| смолац | сербохорватська |
| смољац | сербохорватська |
| smоlníca «тс.» | словенська |
| смола́ | українська |
| smolnička | чеська |
смолі́й «смаглявий, гнідуватий бик»
результат видозміни назв смаглі́й, смаглі́йка, зближених з основою смола́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
смолі́йка
«смаглява корова»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смаглі́й | ? |
| смаглі́йка | ? |
| смола́ | ? |
смо́лка «переспіла вишня або черешня» (бот.)
похідне утворення від смола́, зумовлене, очевидно, темним, чорним, як смола, кольором переспілих ягід;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смола́ | ? |
смолоски́п «факел»
складне утворення з основ слів смола́ і [ски́п(к)а], скі́па «тріска» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
смолоски́па
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смола́ | ? |
| ски́п(к)а | ? |
| скі́па «тріска» | ? |
смольник «хвилівник звичайний, Aristolochia clematitis L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, похідне утворення від [смо́лі] «соплі» як назва рослини, застосовуваної для лікування простудних захворювань (Лік. росл. Енц. дов. 1178–1179);
Фонетичні та словотвірні варіанти
смольняк
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смо́лі «соплі» | ? |
смотоло́ка «нежить»
результат видозміни деетимологізованої форми [смолото́ка] «тс.» ДзАтл II, що складається з основ слів [смо́лі] «соплі» і ток «потік»;
пов’язання з ч. [smоtlаka] «нечисте збіжжя», слц. [smаtlоka] «несмачна їжа, бурда» та ін. (Меркулова Этимология 1974, 71–72) помилкове;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smаtlоka «несмачна їжа, бурда» | словацька |
| smоtlаka «нечисте збіжжя» | чеська |
| смолото́ка «тс.» | ? |
| смо́лі «соплі» | ? |
| ток «потік» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України