СМОКТУН — ЕТИМОЛОГІЯ
смокта́ти
пізнє псл. [smoktati] «усмоктувати рідину; цмокати», пов’язане з [smokъ] «те, що всмоктує», звуконаслідувальне утворення;
р. [смокта́ть] «смоктати», бр. смакта́ць «тс.», п. smoktać «тс.; цмокати», слц. [nasmokat’ sa] «напитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відсмо́ктувальний
всмо́ктувальний
всмо́ктувач
засмо́ктаний
«схудлий, змарнілий; [хворобливий, який погано вродив (про жито та ін.)]»
обсмо́ктаний
«виснажений, змарнілий; захирілий»
при́смок
«присмоктування»
присмо́кт
смокну́ти
смо́кталець
«смоктальний пристрій; хоботок»
смокта́льний
смо́ктальце
«тс.»
смоктону́ти
смокту́н
(тех.)
смоктуне́ць
«леденець»
усмо́ктувальний
усмо́ктувач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смакта́ць «тс.» | білоруська |
| smoktać «тс.; цмокати» | польська |
| smoktati «усмоктувати рідину; цмокати» | праслов’янська |
| смокта́ть «смоктати» | російська |
| nasmokat' sa «напитися» | словацька |
| smokъ «те, що всмоктує» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України