СМОКВО — ЕТИМОЛОГІЯ
смо́ква «інжир, Ficus carica L.» (бот.)
очевидно, псл. smoky «смоква»;
загальноприйнятої етимології не має;
вважається запозиченням з готської мови (Фасмер–Трубачев III 689; Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Stender-Petersen 363–364; Knutsson GL 44–45; Schwarz AfSlPh 41, 125);
гот. smakka «смоква» пов’язується з нвн. schmecken «смакувати» (Johansson KZ 36, 383) або вважається запозиченим, як і гр. συ̃ϰα «смокви», з якоїсь доіндоєвропейської середземноморської мови (Feist 438–439; Skok III 293–294);
висловлено думку (Иллич-Свитыч ЭИРЯ II 71–75) про власне слов’янське походження від кореня smok- «соковитий» і про запозичення в готську мову зі слов’янських, як припускав уже Я.Грімм;
р. бр. болг. м. смо́ква, др. смокъва, п. вл. нл. smokwa «тс.», ч. smоkvoň «смоковниця», слц. smokva, схв. смо̏ква, слн. smókva, стсл. смокы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
смокви́на
«в’ялений інжир»
(Ме)
смокви́ня
«персик»
смоківни́ця
«смоква»
смоко́вниця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смо́ква | білоруська |
| смо́ква | болгарська |
| smokwa «тс.» | верхньолужицька |
| smakka «смоква» | готська |
| συ̃ϰα «смокви» | грецька |
| смокъва | давньоруська |
| смо́ква | македонська |
| smokwa «тс.» | нижньолужицька |
| schmecken «смакувати» | нововерхньонімецька |
| smokwa «тс.» | польська |
| smoky «смоква» | праслов’янська |
| смо́ква | російська |
| ква | сербохорватська |
| smokva | словацька |
| smókva | словенська |
| смокы | старослов’янська |
| smоkvoň «смоковниця» | чеська |
| smok- «соковитий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України