СМОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
смок «насос, помпа; [пожежна труба заливна Бі]» (заст.)
пізнє псл. [smokъ] «те, чим висмоктується або всмоктується рідина», пов’язане з [smoktati] «смоктати», звуконаслідувальне утворення;
бр. [смок] «веселка», п. smok «шланг у помпи, сифона; сифон, лівер (для переливання рідини); поршень (у насосі); веселка», [smoczyk] «відерце у помпі; кран; хоботок (у комах)», smoczek «тс.; соска (для немовлят)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́смок
«присисання»
смо́кавка
«труба»
смокови́к
«тс.»
смокови́на
«торф’яна земля, що вбирає воду»
смокто́вина
«поле в низині біля річки»
смокува́ти
«помпувати»
смокува́ч
«пожежник коло помпи»
смочі́ль
«помпа»
смочо́к
«сифон»
цмок
«(заст.) насос; [усмоктувальна помпа, лівер Нед; пожежна труба Нед; веселка (за повір’ям, витягує з морів, рік і озер воду, необхідну для дощу)]»
цмокови́к
«насос»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
смок «веселка» | білоруська |
smok «шланг у помпи, сифона; сифон, лівер (для переливання рідини); поршень (у насосі); веселка» | польська |
smokъ «те, чим висмоктується або всмоктується рідина» | праслов’янська |
smoczyk «відерце у помпі; кран; хоботок (у комах)»«тс.; соска (для немовлят)» | українська |
smoczek «відерце у помпі; кран; хоботок (у комах)»«тс.; соска (для немовлят)» | українська |
smoktati «смоктати» | ? |
смок «дракон Нед; змій-велетень (семиголовий), гідра, удав Бі; вид ящірки Пі»
іноді smokъ тлумачиться як результат видозміни *snok-, запозиченого з германських мов (пор. дангл. snaca «змія», англ. snake «тс.» – Słuszkiewicz JP 38, 211–212);
неприйнятне зіставлення слов’янських форм з лит. smãkas «дракон» (Mikl. EW 311), яке саме є, очевидно, запозиченням із слов’янських мов;
пропонується також (Brückner 503–504) зближення сл. smokъ «вуж; змія» з п. smoktać «смоктати»;
форми з початковим z могли виникнути під впливом zmija «змія»;
здебільшого реконструюється псл. *smъkъ, пов’язане з smykati «ковзати, повзти», ч. smókati se «тягтися, волочитися, сунутися», р. смы́каться, (пре)смыка́ться, стсл. смыкати сѧ, смоучати «повзти», що не пояснює пізніший вокалізм о в західнослов’янських мовах;
етимологія остаточно не з’ясована;
р. смок «змій» (у казках), бр. смок «тс.», цмок «тс.; домовик», п. smok «тс.; вид ящірки, Draco volans; слимак», ч. smok «дракон, змій», zmok «дракон», zmek «домовик, змій», слц. zmok «домовик», [zmak, čmoch] «тс.», болг. смок «вуж; мідяниця, велика жовта змія», м. смок «полоз; вуж», схв. сму̑к «вуж», сму́каља, сму̀куља «тс.», слн. smа̏k «дракон», smokúlja «неотруйна змія», р.-цсл. смокъ «змій, дракон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сми́чіль
«семирічна гадюка»
смочі́ль
«дракон»
цмок
«великий змій; дракон; гідра»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
смок «тс.» | білоруська |
смок «вуж; мідяниця, велика жовта змія» | болгарська |
smãkas «дракон» | литовська |
смок «полоз; вуж» | македонська |
smoktać «смоктати» | польська |
smok «тс.; вид ящірки, Draco volans; слимак» | польська |
*smъkъ | праслов’янська |
смы́каться | російська |
смок «змій» (у казках) | російська |
смокъ «змій, дракон» | русько-церковнослов’янська |
к «вуж» | сербохорватська |
smokъ «вуж; змія» | слов’янські |
zmok «домовик» | словацька |
smа̏k «дракон»«неотруйна змія» | словенська |
smokúlja «дракон»«неотруйна змія» | словенська |
смыкати сѧ | старослов’янська |
цмок «тс.; домовик» | українська |
zmak «тс.» | українська |
čmoch «тс.» | українська |
сму́каља | українська |
сму̀куља «тс.» | українська |
smókati se «тягтися, волочитися, сунутися» | чеська |
smok «дракон, змій»«дракон»«домовик, змій» | чеська |
zmok «дракон, змій»«дракон»«домовик, змій» | чеська |
zmek «дракон, змій»«дракон»«домовик, змій» | чеська |
*snok- | ? |
zmija «змія» | ? |
smykati «ковзати, повзти» | ? |
(пре)смыка́ться | ? |
смоучати «повзти» | ? |
смочи́дерев (бот.)(у сполученні с. дракове́ць «драцена, драконове дерево, Dracaena draco L.» Нед)
запозичення з польської мови;
п. smoczydrzew «тс.» утворене з прикметника smoczy «драконовий», похідного від smok «дракон», якому відповідає укр. [смок] «тс.», та іменника drzewо «дерево»;
назва зумовлена подібністю властивості до згортання червоного соку стебла драцени з тим, як, за грецькими міфами, у смолу зсідається кров дракона;
як семантичні і словотвірні паралелі пор. інші назви драцени: драко́нове де́рево, р. драце́на драко́новая, п. smokowe drzewo, smocze drzewo, smokiew, smokowiec, схв. дракоња крв, змаjева крв, змаjевац, нім. Blutbaum (букв. «криваве дерево»), Drachenbaum (букв. «драконове дерево»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Blutbaum (букв. «криваве дерево») | німецька |
smoczydrzew «тс.» | польська |
smokowe | польська |
драце́на драко́новая | російська |
дракоња крв | сербохорватська |
смок «тс.» | українська |
smoczy «драконовий» | ? |
smok «дракон» | ? |
drzewо «дерево» | ? |
інші | ? |
smokiew | ? |
smokowiec | ? |
змаjева крв | ? |
змаjевац | ? |
Drachenbaum (букв. «драконове дерево») | ? |
цмок «насос»
утворене від цмокта́ти за зразком інших віддієслівних іменників з нульовою флексією;
може також розглядатися як видозміна іменника смок «насос, помпа»;
бр. [цмок] «тс.; труба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цмокови́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цмок «тс.; труба» | білоруська |
цмокта́ти | ? |
смок «насос, помпа» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України