СМЕТАНКАР — ЕТИМОЛОГІЯ

смета́на «верхній жирний шар кислого молока»

не зовсім ясне;
за формами більшості мов реконструюється псл. sъmеtana, похідне від metati «кидати» (як те, що скидається з молока, яке скисло в глечику);
але п. [smiętana] і запозичене зі слов’янських мов рум. smóntónă «сметана» вказують на псл. *smętana, яке можна пов’язати з męsti (‹*męt-ti) «мішати, колотити» («збивати масло»?);
можливо, голосний ę уже в праслов’янський період був замінений на е;
р. болг. смета́на, бр. смята́на, п. śmietana, [śmiotana, smiętana], ч. слц. smetana, вл. smjetana, нл. zmjatana, полаб. samătonă, слн. smétana;
Фонетичні та словотвірні варіанти

смета́нка «вершки»
сметанка́р «пінкознімач; той, хто присвоює собі щось найкраще»
смета́нник «тс.; пиріг, приготовлений із сметаною; [плекана дитина, одинак Л]»
смета́нниця «посудина для сметани і вершків»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смята́на білоруська
смета́на болгарська
smjetana верхньолужицька
zmjatana нижньолужицька
samătonă полабська
smiętana польська
śmietana польська
śmiotana польська
smiętana польська
sъmеtana праслов’янська
metati «кидати» (як те, що скидається з молока, яке скисло в глечику) праслов’янська
*smętana праслов’янська
męsti праслов’янська
*męt-ti праслов’янська
смета́на російська
smîntînă «сметана» румунська
smetana словацька
smétana словенська
smetana чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України