СМЕТАНКАР — ЕТИМОЛОГІЯ
смета́на «верхній жирний шар кислого молока»
не зовсім ясне;
за формами більшості мов реконструюється псл. sъmеtana, похідне від metati «кидати» (як те, що скидається з молока, яке скисло в глечику);
але п. [smiętana] і запозичене зі слов’янських мов рум. smóntónă «сметана» вказують на псл. *smętana, яке можна пов’язати з męsti (‹*męt-ti) «мішати, колотити» («збивати масло»?);
можливо, голосний ę уже в праслов’янський період був замінений на е;
р. болг. смета́на, бр. смята́на, п. śmietana, [śmiotana, smiętana], ч. слц. smetana, вл. smjetana, нл. zmjatana, полаб. samătonă, слн. smétana;
Фонетичні та словотвірні варіанти
смета́нка
«вершки»
сметанка́р
«пінкознімач; той, хто присвоює собі щось найкраще»
смета́нник
«тс.; пиріг, приготовлений із сметаною; [плекана дитина, одинак Л]»
смета́нниця
«посудина для сметани і вершків»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
смята́на | білоруська |
смета́на | болгарська |
smjetana | верхньолужицька |
zmjatana | нижньолужицька |
samătonă | полабська |
smiętana | польська |
śmietana | польська |
śmiotana | польська |
smiętana | польська |
sъmеtana | праслов’янська |
metati «кидати» (як те, що скидається з молока, яке скисло в глечику) | праслов’янська |
*smętana | праслов’янська |
męsti | праслов’янська |
*męt-ti | праслов’янська |
смета́на | російська |
smîntînă «сметана» | румунська |
smetana | словацька |
smétana | словенська |
smetana | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України