СМЕРКАЄТЬСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ме́ркнути «згасати, темнішати»

псл. *mьrknǫti «меркнути, хмаритися», пов’язане чергуванням голосних з *morkъ «морок; хмара»;
споріднене з лит. mérkti «жмурити, закривати (очі)», двн. morgan «тс.», далі з лтс. mãkuôņa «хмара», псл. moknǫti, укр. мо́кнути;
р. ме́ркнуть, бр. ме́ркнуць, др. мьркнути, п. mierzchnąć, ч. smrknouti se «смеркнутися», слц. mrkať sa «смеркатися», вл. měrkotać «блимати», нл. měrkotaś «тс.», болг. мръ́квам «смеркатися», м. мркне се, схв. мркнути, слн. mŕkniti «тс.», стсл. мръкнѫти «меркнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

змерк «присмерк»
змерка́тися
змерко́м
змирк «присмерк»
змирх «тс.»
мерка́ти «мерехтіти»
меркота́ти «тс.»
меркоті́ти «миготіти»
ме́ркти «ТС.»
назмерку́
намерка́ти «смеркатися»
обме́ркнути
по́мерк(и) «темрява, морок; сутінки»
поме́рклий
поме́рхнути
при́мерки «сутінки»
присмерк(и)
при́смерком
смерк
смерка́тися
смерко́м
смеркома́
су́мерк(и)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ме́ркнуць білоруська
мръ́квам «смеркатися» болгарська
měrkotać «блимати» верхньолужицька
morgan «тс.» давньоверхньонімецька
мьркнути давньоруська
mãkuôņa «хмара» латиська
mérkti «жмурити, закривати (очі)» литовська
мркне се македонська
měrkotaś «тс.» нижньолужицька
mierzchnąć польська
*m<SUP>ь</SUP>r̥knǫti «меркнути, хмаритися» праслов’янська
*morkъ «морок; хмара» праслов’янська
moknǫti праслов’янська
ме́ркнуть російська
мр̏кнути сербохорватська
mrkať sa «смеркатися» словацька
mŕkniti «тс.» словенська
мръкнѫти «меркнути» старослов’янська
мо́кнути українська
smrknouti se «смеркнутися» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України