СМАРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. smarować «мазати, мастити», smarowidło «мастило» утворені від smar «мастило», яке походить від свн. smēr «жир», двн. днн. smēro (нвн. Schmer) «тс.», спорідненого з дангл. smeoru «тс.», дісл. smør «масло, жир», гр. (σμυρίςω «натираю, намазую», тох. B ṣmaro «гладжу», дірл. smi(u)r «кістковий мозок»;

р. [шмарова́ть] «мазати», бр. шмарава́ць «тс.»;

запозичене з німецької мови, можливо, за посередництвом польської;

свн. smir(w)en (‹ двн. smirwen) «шмарувати, змащувати», снн. smeren «тс.» споріднені з дангл. smierwan, дісл. smyrva, smyrja «мазати», двн. днн. дфранк. smëro «жир, смалець», дфриз. smëre «гній», дангл. smeoru «жир, смалець, сало», англ. smear «мазь, жир», а також і з гр. σμύρις «наждак», μυρίζω «натираю до блиску, мащу», тох. В ṣmare «гладжу, розгладжую», дірл. smi(u)r «кістковий мозок», лат. mеdulla (‹ *(s)merŭllā) «кістковий мозок; стрижень (стебла)»;

іє. *smeru- «жир»;

до переносного значення «ходити» в укр. шмарува́ти пор. би́ти но́ги «ходити», чеса́ти «іти», да́ти дра́ла «утекти» (останнє утворене від де́рти);

р. шмарова́ть «мазати», бр. шмарава́ць «шмарувати», п. smarować, ст. szmarować, слц. [smarovac], вл. šmórać, [šmarać], нл. šmaraś «тс.»;