СМАРКАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
смарк «соплі»
запозичення з польської мови;
п. smarki «соплі», smarkacz «шмаркач», smarkaty «шмаркатий», smarkać «розпускати соплі» споріднені з укр. шмо́ргати, р. сморка́ться «сякатися»;
бр. [смаркачы́] «соплі», [смарка́ч] «шмаркач»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зашма́рканий
смарка́вка
«нежить»
сма́ркати
«пускати соплі; сякатися»
смарка́тий
смарка́ч
сма́ркля
смаркоти́на
смарку́ля
«смаркачка»
сма́рок
шмарка́вка
«тс.»
шма́ркати
«тс.; шморгати»
шмарка́тий
шмарка́ч
шма́рки
шма́рклі
шма́рколь
шмарко́та
шмаркоти́ння
«тс.»
шмарку́ля
«тс.»
шма́рок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смаркачы́ «соплі» | білоруська |
| смарка́ч «шмаркач» | білоруська |
| smarki «соплі» | польська |
| smarkacz «шмаркач» | польська |
| smarkaty «шмаркатий» | польська |
| smarkać «розпускати соплі» | польська |
| сморка́ться «сякатися» | російська |
| шмо́ргати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України