СМАРАГДА — ЕТИМОЛОГІЯ

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

гр. σμάραγδος (μάραγδος), як і дінд. marak(a)tam «тс.», виводиться від ак. barragtu, гебр. bārækæt «тс.» (‹ сем. brg «блищати»);

р. бр. болг. смара́гд, др. смарагдъ, измарагдъ, п. szmaragd, smaragd, ч. слц. вл. smaragd, м. смарагд, схв. сма̀рагд, слн. smarágd, стсл. змарагда, змарагдъ, измарагъдъ;

запозичення з турецької мови;

тур. zümrüt «смарагд» походить від перс.-ар. zumurrud «тс.», що виводиться з гр. σμάραγδος, до якого зводиться й укр. смара́гд;

початкове із- розвинулося, мабуть, внаслідок сприйняття початкового з як афікса;

р. изумру́д, ст. изумрутъ (1462 р.), бр. ізумру́д, др. изумрудъ, болг. изумру́д, [зумру́д, зюмрю́д], схв. [зумỳрут, зỳмрут];

похідне від смара́гд «ізумруд», (заст.) шмара́гд «тс.»;

пор. іншу назву цього метелика блискаве́ць;