СМАГЛЯВОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
сма́га́ «сильна спрага; наліт у роті, на губах від спраги; підвищена температура тіла; коричневий колір шкіри людини від дії сонячного проміння та вітру»
псл. smaga «жар, спека; вогонь», *smagnǫti «сохнути, сушити; темніти», smažiti «смажити» пов’язані чергуванням голосних із *smog- (псл. [smog-orь] «висохле болотяне коріння, торф для спалення»; п. [smogórz] «торф», нл. smogoŕ «торф, болотяна земля, трухляві соснові пні», р. [смо́голь] «смола») та з smug-([*smug-lъ-jь] «смуглий», укр. сму́глий);
зближення з нвн. schmachten «знемагати, томитися; прагнути» (Machek ESJČ 458; Holub–Lyer 443) мало об´рунтоване;
р. [сма́га] «жар, полум’я; спрага; сухість губ», бр. сма́га «спрага; спека; сильне прагнення», др. смага «вогонь, полум’я», п. smagły «смаглий», заст. smaga «прагнення», ч. smahnouti «сохнути, сушитися», слц. smažit’ «смажити», вл. smaha «загар, засмага», нл. smaga «тс.», схв. сма̀гнути «потемніти, загоріти», слн. [smága] «смугла шкіра», р.-цсл. смага «вогонь», смаглыи «смуглий, темний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засма́га
«смуглий колір шкіри від тривалого перебування на сонці та вітрі»
засмага́ти
засма́глий
засма́жений
«який загорів на сонці та вітрі»
(розм.)
за́смажка
«те, що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху»
засма́жувати
пересма́глий
«укритий смагою, пересохлий (про рот, губи)»
присмага́ти
присма́глий
при́смажка
«присмака»
сма́глий
«темнуватого кольору; засмаглий, загорілий; який дозріває»
смаглі́й
«смаглявий чоловік»
смаглі́ти
смаглі́шати
«ставати смаглішим»
смагло́ники
«смажена картопля»
смаглюва́тий
«тс.; [з плямами на обличчі (про вагітну жінку)]»
смаглю́к
смагля́вець
«тс.»
смагля́вий
«тс.; смуглий; [з плямами на обличчі (про вагітну жінку); підсмажений О; худий О]»
смагляві́ти
смагля́вка
«смаглява жінка»
смагля́стий
«трохи смаглявий, із смаглявим відтінком»
сма́гнути
«ставати смаглявим; загоряти; пересихати від спраги, гарячки; укриватися пересохлою плівкою, запікатися (про губи)»
смажени́на
«смажене або запечене м’ясо; печеня»
сма́жени́ця
«страва із смажених яєць, яєчня»
смаже́ня
сма́жити
сма́жни́й
«який укрився смагою, запікся (про губи); запечений Г, СУМ; [привабливий, гарячий Пі]»
сма́жни́ця
«тс.»
смальо́вий
«смаглявий»
смаля́вий
«тс.»
усма́гнути
«дозріти»
(про ягоди)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сма́га «спрага; спека; сильне прагнення» | білоруська |
| smaha «загар, засмага» | верхньолужицька |
| смага «вогонь, полум’я» | давньоруська |
| smogoŕ | нижньолужицька |
| smaga «тс.» | нижньолужицька |
| schmachten «знемагати, томитися; прагнути» | нововерхньонімецька |
| smogórz | польська |
| smagły «смаглий» | польська |
| smaga «прагнення» | польська |
| smaga «жар, спека; вогонь» | праслов’янська |
| *smagnǫti «сохнути, сушити; темніти» | праслов’янська |
| *smog- (псл. [smog-orь] «висохле болотяне коріння, торф для спалення»; п. [smogórz] «торф», нл. smogoŕ «торф, болотяна земля, трухляві соснові пні», р. [смо́голь] «смола») | праслов’янська |
| smažiti | праслов’янська |
| smog-orь | праслов’янська |
| smug- | праслов’янська |
| *smug-lъ-jь | праслов’янська |
| смо́голь | російська |
| сма́га «жар, полум’я; спрага; сухість губ» | російська |
| смага «вогонь» | русько-церковнослов’янська |
| смаглыи «смуглий, темний» | русько-церковнослов’янська |
| сма̀гнути «потемніти, загоріти» | сербохорватська |
| smažit' «смажити» | словацька |
| smága «смугла шкіра» | словенська |
| сму́глий | українська |
| smahnouti «сохнути, сушитися» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України