СЛІПЦІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сліпа́к «веретільниця, Anguis fragilis» (зоол.)
псл. slěpьсь, slěpakъ, похідне від slěpъ «сліпий»;
назва зумовлена тим, що веретільницю вважають сліпою за її маленькі очі;
р. [сле́пе́нь], бр. сляпу́н, п. ślepak, ч. slepóš, слц. slepuch, вл. slepica, нл. slěpica, болг. слепо́к (‹ слепоок), м. слепок, слепак, слепач, схв. слèпūћ, слèпāк, слн. slépec, slépič;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сли́пинь
сліпа́нє
сліпа́чка
сліпе́ць
слі́пинь
«вуж, гадюка, змія»
сліпона
«тс.»
сліпу́ндра
сліпу́ха
сліпу́шка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпу́н | білоруська |
| слепо́к (‹ слепоок) | болгарська |
| слепоок | болгарська |
| slepica | верхньолужицька |
| слепок | македонська |
| слепак | македонська |
| слепач | македонська |
| slěpica | нижньолужицька |
| ślepak | польська |
| slěpьсь | праслов’янська |
| slěpakъ | праслов’янська |
| slěpъ «сліпий» | праслов’янська |
| сле́пе́нь | російська |
| слèпūћ | сербохорватська |
| слèпāк | сербохорватська |
| slepuch | словацька |
| slépec | словенська |
| slépič | словенська |
| slepýš | чеська |
сліпа́к «зінське щеня, Spalax Güld.» (зоол.)
пор. болг. сляпо куче «кріт», букв. «сліпий собака»;
похідне утворення від сліпи́й, зумовлене тим, що ця тварина через свої недорозвинені очі нічого не бачить;
р. слепе́ц, слепы́ш, бр. сляпа́к, сляпы́ш, п. ślepiec, ч. slepec, схв. сле́пац, слèпāш «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сліпе́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпа́к | білоруська |
| сляпы́ш | білоруська |
| сляпо куче | болгарська |
| ślepiec | польська |
| слепе́ц | російська |
| слепы́ш | російська |
| сле́пац | сербохорватська |
| слèпāш «тс.» | сербохорватська |
| сліпи́й | українська |
| slepec | чеська |
сліпи́й
псл. slěpъ-jь «сліпий», slьpnǫti «сліпнути»;
задовільного пояснення не має;
спроба пов’язати з лит. slė˜pti «приховувати, ховати», slaptá «тайник, укриття», лтс. slèpt, slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331–332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий», žlibti «сліпнути» (Machek ESJČ 554; Janáček Slavia 24, 1–3), з гот. hleibjan «піклуватися» (Feist 262; Uhlenbeck PBrB 30, 291);
заслуговує на увагу зведення псл. *sloi̯p-/slĭp- (Топоров ЭИРЯ I 11–15) до іє. *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати», збереженого у лат. lippus «підсліпуватий, із запаленими очима», лит. lìpti «прилипнути», lipnùs «липкий, клейкий», lipùs «тс.; прив’язаний», лтс. lipt «нав’язувати», lipigs «липкий, клейкий»;
р. слепо́й, бр. сляпы́, др. слѣпыи, п. ślepy, ч. slepó, oslnouti «осліпнути», oslniti «осліпити», слц. slepó, вл. slepy, нл. slěpy, полаб. slepĕ, болг. сляп, сле́пи, м. слеп, схв. сли̏jеп, сле̑п, слн. slép, стсл. слѣпъ, осльпнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всліпу́
(усліпу́)
заслі́плений
заслі́плення
зо́сліпу
нао́сліп
наслі́пачи
«наосліп»
наслі́пачки
на́сліпо
«тс.»
о́сліп
ослі́плений
ослі́плення
ослі́плий
підслі́па
«той, хто має поганий зір»
підслі́пий
підслі́пуватий
послі́плий
послі́пти
послі́пуватий
прислі́пуватий
слепа́чка
«тс.»
слипиндя́
«сліпець»
слипиті́ти
«сліпати»
сліп
«сліпий»
сліп-цу́ля
«сліпець»
сліпа́вий
«сліпуватий»
сліпа́к
«сліпа людина; каганець»
слі́панка
«манівці, бездоріжжя»
сліпанки́
«тс.»
(мн.)
слі́па́ти
сліпачи́ско
сліпачи́ще
сліпачо́к
«каганець»
сліпе́нький
сліпе́ць
слі́пи
«очі»
(мн.)
сліпи́ти
сліпи́цею
«наосліп»
сліпма́
сліпмя́
слі́пні
«тс.»
слі́пнути
сліпо́та́
сліпува́нє
«осліплення»
сліпува́ти
«бути сліпим; [сліпати Нед]»
сліпуне́ць
«каганець»
сліпу́чий
сліпу́шка
«тс.»
сліпце́м
«тс.»
сліпцу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпы́ | білоруська |
| сляп | болгарська |
| сле́пи | болгарська |
| slepy | верхньолужицька |
| hleibjan «піклуватися» | готська |
| слѣпыи | давньоруська |
| *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати» | індоєвропейська |
| lippus «підсліпуватий, із запаленими очима» | латинська |
| slèpt | латиська |
| slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331--332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий» | латиська |
| žlibti «сліпнути» | латиська |
| lipt «нав’язувати» | латиська |
| slė˜pti «приховувати, ховати» | литовська |
| slaptá «тайник, укриття» | литовська |
| lìpti «прилипнути» | литовська |
| lipnùs «липкий, клейкий» | литовська |
| lipùs «тс.; прив’язаний» | литовська |
| lipigs «липкий, клейкий» | литовська |
| слеп | македонська |
| slěpy | нижньолужицька |
| slepĕ | полабська |
| ślepy | польська |
| slěpъ-jь «сліпий» | праслов’янська |
| slьpnǫti «сліпнути» | праслов’янська |
| *sloi̯p- / slĭp- | праслов’янська |
| слепо́й | російська |
| сли̏jеп | сербохорватська |
| сле̑п | сербохорватська |
| slepý | словацька |
| slép | словенська |
| слѣпъ | старослов’янська |
| осльпнѫти | старослов’янська |
| slepý «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslnouti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslniti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України