СЛІПОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сліпота́ «кульбаба звичайна (лікарська), Taraxacum officinale Wigg. Mak, ВеНЗн; первоцвіт весняний (п. лікарський), Primula officinalis (Jacg.) Hill. (р. veris L.) Mak; жовтець багатоквітковий (ж. рясний), Ranunculus polyanthemus L. Г, Mak; ж. їдкий, R. acer L. Mak; ж. польовий, R. arvensis L. Mak; анемона лісова, Anemone silvestris L. Mak; сонянка, сонцецвіт звичайний, Helianthemum vulgare Gaer. (H. nummularium (L.) Mill.) Г, Mak» (бот.)
як семантичні паралелі пор.: [сліпа́ тютя] «кульбаба», [куряча сліпота] «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт», [сон] «анемона лісова», курослі́п «тс.»;
назви зумовлені переважно властивістю більшості цих рослин (кульбаба, анемона, жовтець, нечуйвітер) закривати суцвіття, кошики квіток і плодів на ніч та в дощову погоду, а також, очевидно, тим, що деякі з цих рослин (зокрема анемона) вживаються для лікування хвороби очей (курячої сліпоти);
похідні утворення від сліпи́й;
р. [слепота́ курья] «анемона», [слепу́шник] «жовтець їдкий», [слепокур, курослеп] «тс.», бр. [слепет] «анемона», [курыная слепата] «тс.; жовтець їдкий», курасле́п «анемона», схв. [осљепар] «первоцвіт весняний», [курослек] «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.», слн. [kuroslе̏k] «жовтець їдкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сліпак
«кульбаба»
сліпачок
«нечуйвітер волохатий, Hieracium pilosella L.»
сліпотан
«жовтець їдкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слепет «анемона» | білоруська |
| курыная слепата «тс.; жовтець їдкий» | білоруська |
| курасле́п «анемона» | білоруська |
| слепота́ курья «анемона» | російська |
| слепу́шник «жовтець їдкий» | російська |
| слепокур | російська |
| курослеп «тс.» | російська |
| осљепар «первоцвіт весняний» | сербохорватська |
| курослек «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.» | сербохорватська |
| kuroslе̏k «жовтець їдкий» | словенська |
| сліпа́ тютя «кульбаба» | українська |
| куряча сліпота «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт» | українська |
| сон «анемона лісова» | українська |
| курослі́п «тс.» | українська |
| сліпи́й | українська |
сліпо́та «вид глухої кропиви, Lamium maculatum L.» (бот.)
могло виникнути на основі не зафіксованої назви сліпа кропива, паралельної до глуха кропива «тс.»;
похідне утворення від сліпи́й;
р. [курья слепота] «глуха кропива пурпурова, Lamium purpureum L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курья слепота «глуха кропива пурпурова, Lamium purpureum L.» | російська |
| сліпа кропива | українська |
| глуха кропива «тс.» | українська |
| сліпи́й | українська |
сліпи́й
заслуговує на увагу зведення псл. *sloi̯p-/slĭp- (Топоров ЭИРЯ I 11–15) до іє. *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати», збереженого у лат. lippus «підсліпуватий, із запаленими очима», лит. lìpti «прилипнути», lipnùs «липкий, клейкий», lipùs «тс.; прив’язаний», лтс. lipt «нав’язувати», lipigs «липкий, клейкий»;
спроба пов’язати з лит. slė˜pti «приховувати, ховати», slaptá «тайник, укриття», лтс. slèpt, slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331–332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий», žlibti «сліпнути» (Machek ESJČ 554; Janáček Slavia 24, 1–3), з гот. hleibjan «піклуватися» (Feist 262; Uhlenbeck PBrB 30, 291);
задовільного пояснення не має;
псл. slěpъ-jь «сліпий», slьpnǫti «сліпнути»;
р. слепо́й, бр. сляпы́, др. слѣпыи, п. ślepy, ч. slepó, oslnouti «осліпнути», oslniti «осліпити», слц. slepó, вл. slepy, нл. slěpy, полаб. slepĕ, болг. сляп, сле́пи, м. слеп, схв. сли̏jеп, сле̑п, слн. slép, стсл. слѣпъ, осльпнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всліпу́
(усліпу́)
заслі́плений
заслі́плення
зо́сліпу
нао́сліп
наслі́пачи
«наосліп»
наслі́пачки
на́сліпо
«тс.»
о́сліп
ослі́плений
ослі́плення
ослі́плий
підслі́па
«той, хто має поганий зір»
підслі́пий
підслі́пуватий
послі́плий
послі́пти
послі́пуватий
прислі́пуватий
слепа́чка
«тс.»
слипиндя́
«сліпець»
слипиті́ти
«сліпати»
сліп
«сліпий»
сліп-цу́ля
«сліпець»
сліпа́вий
«сліпуватий»
сліпа́к
«сліпа людина; каганець»
слі́панка
«манівці, бездоріжжя»
сліпанки́
«тс.»
(мн.)
слі́па́ти
сліпачи́ско
сліпачи́ще
сліпачо́к
«каганець»
сліпе́нький
сліпе́ць
слі́пи
«очі»
(мн.)
сліпи́ти
сліпи́цею
«наосліп»
сліпма́
сліпмя́
слі́пні
«тс.»
слі́пнути
сліпо́та́
сліпува́нє
«осліплення»
сліпува́ти
«бути сліпим; [сліпати Нед]»
сліпуне́ць
«каганець»
сліпу́чий
сліпу́шка
«тс.»
сліпце́м
«тс.»
сліпцу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпы́ | білоруська |
| сляп | болгарська |
| сле́пи | болгарська |
| slepy | верхньолужицька |
| hleibjan «піклуватися» | готська |
| слѣпыи | давньоруська |
| *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати» | індоєвропейська |
| lippus «підсліпуватий, із запаленими очима» | латинська |
| lipt «нав’язувати» | латиська |
| slèpt | латиська |
| slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331--332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий» | латиська |
| žlibti «сліпнути» | латиська |
| lìpti «прилипнути» | литовська |
| lipnùs «липкий, клейкий» | литовська |
| lipùs «тс.; прив’язаний» | литовська |
| lipigs «липкий, клейкий» | литовська |
| slė˜pti «приховувати, ховати» | литовська |
| slaptá «тайник, укриття» | литовська |
| слеп | македонська |
| slěpy | нижньолужицька |
| slepĕ | полабська |
| ślepy | польська |
| *sloi̯p- / slĭp- | праслов’янська |
| slěpъ-jь «сліпий» | праслов’янська |
| slьpnǫti «сліпнути» | праслов’янська |
| слепо́й | російська |
| сли̏jеп | сербохорватська |
| сле̑п | сербохорватська |
| slepý | словацька |
| slép | словенська |
| слѣпъ | старослов’янська |
| осльпнѫти | старослов’янська |
| slepý «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslnouti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslniti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України