СЛЮЗИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
слюз «слиз»
псл. sl’uzъ (‹*sleuz-) «слиз», sluzъ (‹*slouz-) «тс.», пов’язані чергуванням голосних із slizъ (slizь) (‹*sleiz-) «тс.»;
р. [слюз] «замерзлий шар води на поверхні льоду», [слюзга́ть] «ковзати», бр. [слюз] «слиз», др. слузъ, п. śluz, болг. слуз, схв. слу̑з, слн. slúz «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слю́завий
«покритий слизом»
слюзи́ти
«покриватися слизом, слизити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слюз «слиз» | білоруська |
| слуз | болгарська |
| слузъ | давньоруська |
| śluz | польська |
| sl'uzъ «слиз» (‹*sleuz-) | праслов’янська |
| *sleuz- | праслов’янська |
| sluzъ | праслов’янська |
| *slouz- | праслов’янська |
| slizъ | праслов’янська |
| slizь | праслов’янська |
| *sleiz- | праслов’янська |
| слюз «замерзлий шар води на поверхні льоду» | російська |
| слюзга́ть «ковзати» | російська |
| слу̑з | сербохорватська |
| slúz «тс.» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України